Анна Пахомова «Відьма з проклятого ордену»

Відьми. Прокляті ордени. Інтригуюча тема для вечірнього читання. Чи не так? Тому сьогодні поділюсь своїми думками стосовно книги Анни Пахомової «Відьма з проклятого ордену» https://booknet.com/uk/book/vdma-z-proklyatogo-ordenu-b214581

Всі запити сходяться. Отже, поїхали.

Авторка пропонує альтернативну історію з відьмами та інквізицією, куди ж без неї. І, на фоні цього, зовсім несподівані події. Також, в історії має бути заборонене кохання. Вже цікаво. А якщо врахувати, що це мій улюблений жанр, то взагалі – те, що лікар прописав.

Що можу сказати про саму книгу? Несподівано. З перших сторінок не зрозуміла, де я? хто я? і, що відбувається? Альтернативні події перевернули з ніг на голову всі мої невеличкі (ну, не любила я цей предмет у школі) знання з історії.

Проте вдалося абстрагуватися від реальності і дозволити подіям розвиватися, як їм заманеться.

Другим моїм здивуванням було, коли паралельності пересіклися. Але, не будемо вдаватися в подробиці. Той, хто читав, сподіваюсь, мене зрозуміє. А для решти – приємного читання)

Ну що ж, переслідування, замахи на життя. Все це додало в історію стрімкого руху. І я, прочитала книгу одним ковтком. Але! Моє улюблене «але»… Тільки я розігналася поринути в історію з головою… аж тут БАХ! і, авторка перед самісіньким носом закриває книгу, обриває історію. І я така: А? Це, що все? Та нуууу!

Я очікувала продовження, як мінімум на кілька глав. Але… c‘est la vie…

Проте, повернімось до книги.

Досить цікаво написано. З незвичайним, я б, навіть, сказала навіть неординарним підходом до сюжету. І взагалі, всього, що відбувалося на сторінках книги. Це було щось не схоже на те, що мені доводилось бачити. Здається, такого фентезі мені на очі ще не траплялося. Видно, що авторка добре обізнана в епосі, яку описує. Ледь помітні деталі то тут, то там – надають відчуття присутності. Цими ж деталями передається і настрій того часу. Вкраплення магії поряд із звичними речами лишає дивне відчуття того, що, можливо так і було?

Герої прописані живо і досить цікаво. Портретні риси і характер розкриваються поступово. В деталях, жестах, розмові та поведінці. За ними цікаво спостерігати.

Інтриги закручені, як їм і належить. Але добре, що головну інтригу книги вдалося розплутати. На мою думку, на кохання лише з’явився натяк. Та, зважаючи на те, ким є головні герої – кохання дійсно може стати забороненим. Проте, час покаже.

В цілому, від історії лишилися позитивні враження. Процес читання був легким.

Але, є невеличка рекомендація.

Текст потребує вичитки. Одруківки і перемішані закінчення гальмують швидкість читання. Це некритично, і у всіх трапляється, але краще без таких «ямок» на дорозі

Манера написання мене зацікавила – думаю, ми ще зустрінемось)

Так тримати!

І, звісно, дякую за цікаву історію)