Відголоски

Грішний рай

Ми заблукали поміж небесами,
Де гріх солодший був за каяття.
І називали щастям те, що з нами
Так милосердно повело себе життя.

Ти був моїм і небом, і проваллям,
Моїм спасінням, болем і вогнем.
Ми цілували тишу на прощання,
А потім знов стояли під дощем.

У наших днях не знали заборон,
Не рахували втрати і роки.
А кожен дотик був немов закон,
Який порушить серце залюбки.

Ми збудували власний світ із болю,
Де кожен гріх здавався золотим.
І я не знала — це любов чи доля,
Та не могла вже жити без обійм.

А раптом треба буде обирати
Між вірним шляхом й дивним вороттям,
Піду я знов лише тебе шукати
В свій грішний рай з неправильним життям.

Подобається

#3564 в Різне
#786 в Поезія

Відредаговано: 23.09.2026