Відголоски

Аліса

В красуні Аліси стабільно все:
В наше життя вона радість несе.
Спочатку їй дім рознести кортить,
А потім вона милесенько спить...

То хвостиком гордо вона майне,
То раптом за шторою тихо засне.
То м’ячик знайде і влаштує футбол,
То сяде поважно, наче король.

Вона господиня усіх наших справ,
Хто де поклав речі — Аліса все зна.
У погляді хитрість, у вусах секрет,
А ніжність її — ранковий сюжет.

Коли ж вечоріє і тихо кругом,
Вона муркотить, зігріває теплом.
І хоч іноді шкодить, як справжня лисиця,
Нам справжню лобов дарує ця киця.

Подобається

#3230 в Різне
#704 в Поезія

Відредаговано: 09.07.2026