Про збірку
Я життя розпишу кольорами
Вільна Україна
Хусточка
Моє море зовсім не в морі
Світ без тебе - могила
Час
Душа
Вкрадені війною
Відпусти мене
Загоїлась
Заходь колись до мене уві сні
Щоденник батька
Я залишу тебе уві сні
Як добре бути молодим
З очей всіх суддів дивляться кати
Вершина
Ти знаєш, Бог
Батьку
Бездоганний недільний ранок
Бути поруч
Мажори
Наказ донечці
Твоє волосся пахне осінню
Усюди бруд і я не про погоду
Чому?
Я знов вдараюсь об людей
Зіронька
Колись я казала
Людська лють
Мамо
Моя сім'я - моя фортеця
Мої вірші всюди тебе знайдуть
Падишах
Смакота
Слава нашим пацанам
Боже, врятуй!
Злітай
Перемога
Старість
Знов якийсь развод
У країни душа палає
Я куплю тобі щастя
Проклятая
Стільки ще буде болю
Незалежність
Заради Вас
Надихаюсь Вами
Говори зі мною
Козаки
Уламки щастя
Осінь
Я б сьогодні могла померти
Крижана королева
Боюся тебе, як вогню
Назавжди мій
Хай буде Світ
Замок в хмарах
Загублене
Бойова сорочка
Поки є час
Намисто
Подаруй мені дитинство
Найвеличезніше кохання
Привід для кохання
Коли забудеш мене ти
Я б хотіла
Віднеси мене
Така, як є
Замок з піску
Нескінченність запитань
Як я могла
Літечко красне
Мабуть колись я усе розповім
Не зви мене вроддивою
Крок за кроком
Так багато доріг та шляхів
Краще б нам було
Аліса
Без тебе усе не так
Во́рони
Відголоски
Маестро
Ми палаємо у війні
Може вийдеш за мене?
Моя поезія не для всіх
Якби можливо було душі малювати
Танцюй
Любий воїне
Коли творчість не має меж
Краса
Фальшиві друзі
Королева драми
Якщо ти себе загубив
Найкращий твій друг
Грандіозне
Дівчина-мова
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
Чому?
Чому, коли ти йдеш, я плачу І на порозi дощ стiкае знов? В своїх очах вже полум'я не бачу, З прощанням миттю холодiє кров.
Чому, коли ти йдеш, обiйма Бережуть тепло коханих рук? Чому в твоєму серцi є надiя, Що помiж нас не може бути вже розлук?
Чому твiй погляд вперше, як востаннє, Шепоче найприемнiшi слова? Лише на тебе найнестерпнiше чекання, Менi здається, що такого не бува.
Чому у розумi так нескiнченно в'ється Лиш те iм'я, яке з усiх одне? Тому, що два палких, коханих серця Давно назавжди втiлились в одне...