Відголоски

Усюди бруд і я не про погоду

Усюди бруд і я не про погоду,
Мабуть в калюжі краще майбуття,
Ніж існувати поруч із сміттям,
Що так поважно зве себе народом.

І цей народ гризеться між собою,
Себе вони і судять, і клянуть,
Їм пліткувати краще, ніж дихнуть.
Нажаль, своїх камінням забивають.

Гризня за мови, злість, пекуча заздрість 
І зброя вже направлена на нас,
Проти братів —  братів обурив час
І зникло все: любов, зв'язок і парість.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше