Мiй, я знаю, ти назавжди мiй, Але якщо життевий бiль Захоче долi нашi розвести… Я не вiдпущу життя своє Те, що в серцi так давно живе. Скажи, любов моя, Так хто ж без тебе я?
Хтось, неначе шлях мiй пiдказав, Рожевi пелюстки розклав До твого серця, любий мiй… Ти неначе вiтер, наче тiнь, Все в життi моєму так змiнив, Що не зрозумiла я: Так хто ж без тебе я?
Мiй, я знаю: ти назавжди мiй, Тому вiддай увесь свiй бiль Лише моїм не стриманим сльозам. Я залишу їх Тим небесам, Якi завжди допомогали нам. Залишу там, де було добре нам…
I вмить, немов схилилось небо, Повернув минавший ранок. I знову зупиняло тебе Вiд слiв болючих на останок… Я покажу лише тобi, Що коли важко на Землi, У Всемогутнiй Вишинi З тобою плаче янгол твiй…
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
