Відголоски

Віднеси мене

В безодні вод покірно стогне місяць мій,
Морська глазур вдягає всі міста в вогні.
Злилися з хвилей пам'ять і печаль моя
І знову я, знову я одна…

Здавалося, що в казці ти мене впізнав,
Прагнучи вершин, мене одну шукав.
Але дурні надії доля забрала,
А я одна, досі я одна.

Я вірила тобі, жила твоїми снами,
Щодня я йшла за мрією знов ланцюгами,
Ти несподівано з мого звернув шляху,
Прошепотів, шепотів "Я йду..."

Життя тривало і ще так багато спроб
Іскрилось і тьмяніло серце знов його,
Як боляче б не було мені, все одно,
Вірю я, вірю я у в любов.

Подобається

#630 в Різне
#73 в Поезія

Відредаговано: 10.02.2026