Відголоски

Щоденник батька

У старому письмовому столі
Я знайшла щоденник твій, 
Не побачить ніколи волі
Останній шлях твій.
Минуло вже 9 років
Як ми залишились без тебе.
Твій вічний сон - твій вічний трон,
Все вже не так, на цей раз не буде строків.

Вже ніколи не буде тебе,
Це мій рок, моя доля.
Але я вибачаю тебе,
Що ти майже не був зі мною.
Вже печаль моя згодом стане,
Тебе бачу лише уві сні.
Залишив мені ти єдине -
Старий щоденник свій.

Всі ці роки своїм теплом 
Мене зігрівала мати,
А в серці з розбитим склом
Не припиняла я сумувати.
Кожен рядочок твого письма
Навіює журбу.
Життя твоє тепер туман,
А я, а я ще йду, до тебе йду...

Вже ніколи не буде тебе,
Це мій рок, моя доля.
Але я вибачаю тебе,
Що ти майже не був зі мною.
Вже печаль моя згодом стане,
Тебе бачу лише уві сні.
Залишив мені ти єдине -
Старий щоденник свій.

У старому письмовому столі
Я знайшла щоденник твій, 
Не побачить ніколи волі
Останній подих твій.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше