Відголоски

Заходь колись до мене уві сні

Раптово стали думи затісні,
В своїх очах мене ти не побачиш,
Тепер щоденно потайки ти плачеш,
Коли лунають десь мої пісні.

Заходь колись до мене уві сні...
Коли з небес закрапає сльозами
І стане все звичайними речами
Без суму, болю, зла і без брехні.

Коли накриє землю золотим,
Душа затужить холодом осіннім,
Для тебе знову стану я спасінням,
З тобою разом всесвіт облетим.

Коли вже стануть руки крижані
І розмалює холод сивим скроні,
Мене побачиш знов в своїх долонях...
Заходь колись зігрітись, уві сні.

Подобається

#2121 в Різне
#464 в Поезія

Відредаговано: 09.12.2025