РОЗДІЛ 5

Провидіння з  мене знущалося, не інакше!

То минуле десятиліттями не давалося взнаки, а тепер полізло з усіх щілин. Точно з наполегливим поверненням Вейна Блейна в моє життя доля намірилася добре випробувати мене на міцність.

Неподалік пари закоханих стояв мій колишній одногрупник, Амут Ішті. Головний баламут курсу, другий за популярністю красень магічної академії та справжня скалка у боці ректора...

Заноза для старости, якщо коротко проінформувати.

Саме з ним у мене завжди найбільше проблем було. Не раз доводилося отримувати від викладачів за його проколи.

А тепер він у моєму родовому гнізді? На заручинах сестри?

Це такий невдалий жарт?!

Від бажання протерти руками очі навіть долоні свербіли.

Поки я намагалася вгамувати емоції і зберегти неупереджене обличчя, компанія підійшла до нас.

– Добрих місяців, містрес, – щиро посміхнувся наречений Крісті і схилив голову у шанобливому поклоні.

– Ледан Фрост, – засяяла закохана феєчка. – Керівник таємної канцелярії, вищий демон і мій майбутній чоловік.

Разом із ним та Амутом на вечерю на честь заручин прибули ще двоє чоловіків та одна жінка. Батьки та брат демона, яких нам тут же відрекомендували, як того вимагали пристойності.

– А це мій друг, – кивнув у бік нагадування про моє минуле Ледан. – Амут Ішті, вищий маг.

– Радий знайомству, – привабливо посміхнувся той. Роки уберегли його зовнішність, зробивши тільки гарнішим, сподіватимусь, що й характер виправили.

Я примружилася, свердлячи його очима, а от чоловік не подавав жодних ознак впізнавання.

Амут не виглядав тим шибеником і поганцем, яким я його запам'ятала.

З колишнього в ньому залишилося лише темне волосся, зібране в низький хвіст, спортивна постать і уважні зелені очі. Витримка, стриманість, серйозність – це все нове, незнайоме. Невже правда подорослішав?

– Раді вітати в будинку Мелт'тар, –  посміхнулась матінка, тримаючи батька під руку.

– Я завжди знав, що у Крісті неабиякі гарні сестри. Думав, їх троє, помилився – четверо, – зауважив Ледан.

Мама розсміялася, обмахуючись долонькою.

– Ви мені лестите. Я не настільки добре виглядаю, – явно напрошувалась вона на черговий комплімент.

Я перезирнулася з Ріль і непомітно хмикнула. Схоже, Крісті встигла чудово підготувати нареченого, вказавши йому слабкі місця Вель із дому Мелт'тар. Тепер серце матінки в його руках.

По задоволеному блиску її очей я могла точно сказати: вибір дочки сподобався!

– Лише констатую факт, – відповів демон.

– Тепер нам ясно, від кого ваші дочки успадкували красу, – доєднався до компліментів Імір, молодша копія брата, теж умів зачаровувати.

Мама щасливо зашарілася. Стільки уваги їй завжди було до смаку!

– Ви, пане Орвін, дуже щасливий чоловік, жити в оточенні таких красунь, – вказав Амут. – Вони – справжній скарб, не інакше.

Я лише очі закотила, одне точно залишилося незмінним: вплив його чарівності на дівчат.

– А як же! – хмикнула Мару, підморгнувши красеням. – Особливо коли ці скарби літати вчилися, змушували коси собі заплітати, а вже коли кавалерів у будинок почали водити… У тата почалася справжнісінька смуга… щастя.

Ми з дівчатами дружно розсміялися, перед очима так і промайнули спогади, як батько гасав маєтком за черговим юним кавалером Мару. У сестри від них не було перепочинку. Родова магія на її зовнішність не подіяла, звівши на п'єдестал страх висоти. Тому Мару доводилося боротися з ним за допомогою постійних спонтанних польотів.

– Упевнений, від охочих залицятись за дочками роду Мелт'тар спокою вам не було, – усміхнувся мій колишній одногрупник.

Ледан міцніше притиснув до свого боку Крісті, ніби ревнував наречену навіть до друга, який чомусь вирішив вразити нас своєю чарівністю.

Ріль зашарілася, Мару лише підняла підборіддя, вона ніколи не сумнівалася у своїй неперевершеності.

Наш тато-ведмідь відразу спохмурнів, мабуть, надто свіжі ще спогади про дитинство невгамовних феєчок зіпсували йому настрій. З нашого квартету тільки з Ріль особливих проблем ніколи не було. Не фея – книжковий хробак, ось.

– Мої скарби під гарною охороною, – зауважив батько, не зводячи очей з Амута та Ледана. – Нікого з моїх дівчат не дам образити – життям присягаюсь. І своїм, і чужими.

– І тепер я маю намір вам у цьому допомогти, – впевнено сказав наречений, чим заслужив слабку, але задоволену напівусмішку нашого головного захисника.

Звичайно, на цьому перевірки від тата не закінчаться, але я бачила – Ледан справив на нього гарне враження. Крісті підбадьорилася, ніби до кінця не вірила, що так легко отримає схвалення свого вибору від батьків.

– Демонський клан Фрост готовий надати вам усіляку підтримку та допомогу, якщо це буде потрібно, – додав Вольган, батько Ледана, продемонструвавши схвалення невістки та її рідні.