РОЗДІЛ 2

– Ні, ви тільки подивіться на неї! – підкинулася Міїра. – З усього, що я сказала, ти про Вейна тільки й почула! Хіба це не доказ?

Промені заходу сонця заглянули у вікно, пом'якшивши риси обличчя відьмочки.

– Це справжня катастрофа для МАСК. Навіть уявити боюся, чому такий гад може навчити юних адептів! – Моєму обуренню не було меж. Перед очима так і стояла самовдоволена фізіономія Блейна, але варто було моргнути, як наслання розвіялося. – Який доказ?

– Що ти зациклилася на ньому! – ледь не гарчачи, висловилася подруга. – Знаєш, тобі просто потрібно взятися за цей відбір!

– Невдалий жарт, – відразу насупився я.

Судячи з серйозної міні подруги, жартувати вона збиралася в останню чергу, про що й поспішила мені повідомити.

– Айлі, які вже тут жарти! – сплеснула руками відьмочка. З кінчиків її пальців у різні боки бризнула магія. Добре, що не бойова! Тільки колір стін мого кабінету раптом став насичено-рожевим. – Проведи відбір, помстися некроманту за приниження і розбите серце! Може потім нарешті ти зможеш рухатися далі!

– Куди це далі? – Імперію я вже зі своїми фейськими талантами освоїла, навіть сам імператор визнав мою майстерність.

– У щасливе сімейне життя! – Зайнялася старою ідеєю Міїра. – Пора б тобі вже не тільки родову скарбницю наповнювати, а й звити своє гніздечко. Улюблений чоловік, діти…

Вона замріяно закотила очі, а мене прямо пересмикнуло:

– Ой, хоч ти залиш цю тему у спокої. Мені матінка вже дірку в голові виклювала, вимагаючи впритул зайнятися нащадками. – Я скривилася, згадуючи її нотації. Недарма намагаюся якомога рідше бувати вдома. – Не моє це все! Не моє!

– Вічно вдосконалюватимеш магію і гнатимешся за схваленням клієнтів?

Треба ж! І сказала так, ніби всі мої успіхи та досягнення нічого не означають!

– Не бачу в цьому нічого поганого, – відповіла їй таким же гордовитим тоном.

– Порожній будинок.

– Він не порожній, там Лорд.

– Кіт хаосу не береться до уваги! – Підібгала губи Міїра. – Тік-так, Айлі, тік-так. Пора б уже про себе подумати, про дітей. Феї хоч і довгожителі, але народжувати на смертному одрі навіть ви не в змозі!

– Якщо так дбаєш про сім'ю, то сама б її й створювала! Іншим поради роздавати кожен здатний! – Виплюнула я і тут же пошкодувала про це.

Подруга відсахнулася, наче їй плювок в обличчя прилетів.

– Із задоволенням! Та ось невдача – ніхто таку браковану брати не хоче! – Вигукнула вона і стрімголов вилетіла з мого кабінету.

І навіть моє щире їй услід: «Міїрочко, пробач! Здуріла я просто!» – не дало належних результатів.

З відчайдушним зітханням я впустила голову на руки.

Дурна-дурна фея! Вдарила по самому болючому.

Ще на випускному курсі перед іграми факультетів Міїра зазнала травми. Тоді на занятті з темних мистецтв щось пішло не так, невинне прокляття, яке сплели адепти, вийшло з-під контролю і прилетіло у відьмочку.

Моя подруга відбулася легким переляком і трохи підпаленим волоссям. Набагато пізніше ми дізналися, що це прокляття позбавило Міїру можливості мати дітей.

***

– Не реви! – Я витирала гіркі сльози відьмочки і підсовувала їй пакетик з фірмовими солодощами з магазину Пепіти. – Не реви, кому сказала!

– Я не реву-у! – З почервонілих очей Міїри бризнув новий потік сліз.

Звідки стільки рідини? Адже півдня вже провела у ліжку, відмовляючись від їжі та води!

– Та бачу я! Подушку вже, мабуть, наскрізь промочила. Досить!

– Ти не розумієш! – Закусила нижню губу моя сусідка по кімнаті. – Це крах! Я нікому не потрібна! Хто візьме у дружини браковану відьму?!

– Це чому ще браковану? – Грізно зрушила я брови на переніссі. – Та ти себе у дзеркало бачила? Янгольське личко, бездонні очі кольору океану, біле волосся, гладке, як шовк! А постать? Добра половина адепток МАСК відчайдушно заздрить тобі. Зла ж – витончено проклинає, п'ятий амулет від пристріту з початку року міняєш вже.

– Нісенітниця все! – Схлипнула Міїра. – Дружина має подарувати нащадків, передати магічний дар! Порожню ніхто не візьме!

Ще дві сьомиці тому ми сміялися, коли подрузі дісталося прокляття під час практики з темних мистецтв. Ніхто з нас не очікував, що звичайна перевірка у лікаря академії дасть такі результати.

– Так кажеш, ніби завтра ритуальні обітниці збираєшся давати, – пирхнула я. – Вже й наречений є на прикметі?

– Гик! – Відьма перестала плакати і швидко закліпала. – Ні, спочатку диплом отримаю, кар'єру збудую, хочу втерти носи сестрам по ковену, хто вважав мене слабкою магічкою!

В її очах знову з'явився знайомий мені блиск злої впертості. Саме я стала свідком її магічного зросту!

Під час вступу магічний купол навколо МАСК сам відсікає слабких чарівників, просто не пропускаючи їх на територію академії. Міїра виявилася з тих, кого захист МАСК впустив ближче до ночі, коли весь потік абітурієнтів майже розсмоктався.