Нас лякає невідоме, змушує нас боятись, не довіряти, здаватись і йти назад. Та саме цей страх показує, що ми великі мрійники, нічого ще не сталось, та в нас в голові вже сталась катастрофа. Поки нічого не сталось немає сенсу вигадувати що буде, потрібно вірити що все буде відмінно. Гален вирішив не думати що буде, він віддався в руки долі, та вірив що це правильно.
Пройшовши такий далекий шлях, коли всі вже здавались Гален пройшов це випробування долі, натомість він згадав те важливе що так давно шукав.
Гален – (прокинувшись я побачив що лежу в своїй палаті, як завжди біля мене була Роза, здається вона заснула, потрібно поспішати, кожна хвилина може бути важлива, я зняв з себе всі вимірюючі прилади та капельницю і встав з ліжка, та я не передбачив що мої ноги ослаблені, коли я впав проснулась роза.
Роза – (мені показалось чи щось впало, замітивши що це гален, у мене стало легше на душі, нарешті він вийшов з коми) Гален я зараз допоможу, я покличу лікаря
Гален – стій роза, не клич нікого (підвівшись на ноги я вже вмів стояти) скільки мене не було?
Роза – тиждень ти був в комі, слава Богу що з тобою все в порядку, я боялась що ти вже ніколи не вийдеш з коми.
Гален – (значить коли ми помінялись місцями інший Гален застряг в моєму тілі яке було в комі) обіцяю, це був останній раз коли я в комі.
Роза – потрібно сказати лікареві, він попросив мене сказати йому якщо ти прийдеш до тями, та чомусь в очах я побачила що він не вірив, що ти вийдеш з коми.
Гален – Так і думав. Роза пообіцяй мені що не підійдеш до нього і будеш оминати його, він не той ким здається.
Роза – чому, він ж кожен день приходив до тебе подивитись на стан здоров'я.
Гален – справа в тому, що другий раз коли я потрапив в кому, це через нього, він довбаний псих з освітою лікаря, мене дивує те що його ще ніхто не викрив, він вже багато людей вбив.
Роза – як таке може бути, він мені здавався хорошим.
Гален – він цю роль вже довго грає, тому і не відрізниш. Я тобі все зараз поясню, але часу мало він може будь коли зайти, згадавши що потрібно захистити розу я подзвонив до свого наставника.
Гален – алло Сократ, справа невідкладна питання життя та смерті, пояснення потім, адресу я скинув повідомленням.
Думаю він буде через 15 хвилин, зараз він якраз повинен кататись по місту. Тепер Роза можна я поговорю з твоїм батьком.
Роза – (що ж таке сталось, невже і вправду лікар довів його до коми, я бачу що він впевнений в своїх словах і знає що робить, та навіщо йому мій батько) Гаразд (набравши номер батька)
алло батько
Батько Рози – так, як ти там Роза, все добре?
Роза – все добре, батько з вами тут хоче поговорити Гален.
Батько Рози – цей бандит, що він хоче, ну давай я йому все скажу.
(Роза віддала телефон галену)
Гален – Доброго дня, в мене є підозри що ваша донька Роза в небезпеці.
Роза – ( щооо мій батько ж його приб'є) ти що таке говориш?
Батько рози – щоо, (батько взбісився) ти хоч пальцем її торкнись, я тебе з під землі дістану, ти мене зрозумів.
Гален – я не збираюсь нічого їй робити, думаю лікар може нашкодити, я все поясню потім, а зараз ви можете як найшвидше приїхати сюди, думаю ви вже знаєте де я є, обіцяю що буду її захищати до кінця.
Роза – ( я йому здається не розповідала що мій батько працює в поліції, та й дивно це все)
Батько рози – Я з нарядом вже виїжджаємо, якщо це був ложний виклик я тебе посаджу і на довго.
Гален – згідний.(я поклав трубку)
Роза – Гален як це розуміти, звідки ти знаєш що мій батько працює в поліції?
Гален – Ти віриш в неможливе? Тому що дальше буде важко повірити.
Роза – Що ти хочеш розповісти?
Гален – спочатку я скажу ось що, ти мені дуже подобаєшся я хочу запросити тебе на побачення, ти згідна?
Роза – (що? я йому також подобаюсь, якщо я скажу так, мене батько вб'є) Так я згідна, з тобою цікаво проводити час, але зараз ти підозріло себе поводиш.
Гален – я радий що навіть без спогадів я тобі подобаюсь.
Роза – яких спогадів?
Гален – я почну з того що лікар робить досліди над людьми, і я зможу це сьогодні доказати, він зробив з мене піддослідного, та коли я це зрозумів було вже пізно, він доводив своїх піддослідних до смертельного стану, Роза ти пам'ятаєш що мені снилась твоя кімната і я її потім намалював?
Роза – Ну так, я ще до тепер не розумію як ти це зробив.
Гален – Я думаю ти багато книжок перечитала і знаєш що таке паралельний світ, так от коли я був в комі, моя свідомість, потрапила туди.
Роза – щоо? Паралельний світ, тобі це точно не наснилось, це все в теорії було.
Гален – для мене це вже не теорія, я не можу цього доказати, та думаю, те що ти зараз почуєш тебе переконає. Там ми були поміняні місцями, ти була байкером, а я ботаном і та роза збила галена і в кінцевому результаті все одно гален очутився в лікарні, та він побачивши розу дещо згадав, я дуже шкодую що не міг скоріше сам згадати.
Роза – я і байкер, це вже цікаво, такого не придумаєш (посміхнулась) та що ти мав згадати?
Гален – Брошка яку ти постійно носиш, ти пам'ятаєш звідки вона у тебе?
Роза – так, мені її хлопчик подарував, та він вже виріс і ім’я в нього інше.
Гален – Цьому хлопчику ти дуже подобалась, а він тобі.
Роза – Так, ми були завжди разом.
Гален – ви були не розлий вода в дитячому будинку, та коли прийшов час і вас всиновили різні сім'ї, бо ви не були братом і сестрою.
Роза – Ну так, а що я тобі вже розповідала цю історію?
Гален – цей хлопчик подарував тобі брошку, яка йому була дуже дорога, та сказав: це тобі, щоб коли ми виросли я зміг тебе впізнати за цією розою в тебе на волоссі. Та він з часом забув, що він так шукав, та вони знову пересіклись і доля вирішила подарувати їм ще один шанс.
Роза – (в рози почали литись сльози, вона зрозуміла про що він) Не вірю (вскрикнула вона) це ти? Ти точно не брешеш?