Нам завжди здається що завтрашній день буде кращим ніж сьогодні, чи на наступний тиждень щось відбудеться чудове, або через місяць, рік і так аж до смерті. Та ви забуваєте головне, хто вам сказав, що завтра може наступити, люди не в силах передбачити, що буде навіть завтра, та чомусь планують на багато вперед. Завжди потрібно полягатись на сьогоднішній день, бути не в минулому, і не в майбутньому, тут і зараз, і ваше життя зміниться на краще. Гален вже давно розуміє, щоб досягти кращого, потрібно не тільки мріяти а й і діяти.
Лікар – (відкривши двері до галена в палату) вставай і йдемо зі мною, спробуєш втекти чи когось попередити ти знаєш що з Розою станеться.
Гален – (підвівшись з ліжка) Я Зрозумів (через кілька хвилин має під’їхати батько, поки все йде як потрібно)
Лікар – Прямуй за мною.
Гален – (ідучи лікар цілу дорогу обертався і слідкував за мною, ми підійшли до його операційної, де і знаходиться прилад МРТ)
Лікар – Заходь, маєш п’ять хвилин.
Гален – (на операційному столі я побачив Розу, зв’язану вона не могла поворушитись і була непритомна) що ти зробив бісова душа, хоч волосинка впаде тобі не поздоровиться.
Лікар – Я ввів її снодійне і викрав, сам винен що пручався робити МРТ (лікар швидко ввів в капельницю якусь речовину.
Гален – Що ти зробив.(гален взбісився)
Лікар – Це, щоб ти точно мені нічого не зробив, я ввів її отруту, якщо через 30 хвилин не ввести протиотруту вона помре. Все час пішов.
Гален – (щоб не витрачати часу гален підійшов до рози, вона була без тями, гален легко стукнув по щоці, щоб вона прийшла до тями) Роза, ти мене чуєш?
Роза – (прокинувшись роза нічого не розуміла) Що, де я, чому я зв’язана, відв’яжи мене.
Гален – Я не можу, він тебе отруїв і якщо я тебе визволю він не введе протиотруту.
Роза – (Роза побачила лікаря який вже був в предкушенні свого злого плану) Ах ти сучий син, все таки Гален був правий, а я ще сумнівалась.(та лікар лише посміхнувся сприйнявши це за комплімент)
Гален – Роза, а тепер слухай мене, поки він нас не чує, а налаштовує МРТ. Я думаю, що якщо я піду туди (показуючи на МРТ) я можу не повернутись.
Роза – це ж просто МРТ як ти можеш не повернутись.
Гален – (обнявши розу гален шепочучи сказав) А це просто лікар, але оказалось що він не простий, розумієш, я сюди потрапив же таким самим способом, в моєму світі, мене так лікар майже не вбив цим, він щось нахімічив з налаштуваннями і думає, що відправляє мене по сторону мертвих, щоб я йому розповів що там, та він зробив зовсім інший прилад, який відправляє людей в паралельний світ, так я тут і опинився.(хоч я і не вивчав цих всіх теорій, та думаю здогадка вірна)
Роза – (обдумавши все) стривай, ти що хочеш залишити мене тут на самоті з цим лікарем, він ж мене вб’є.
Гален – Не переживай з хвилини на хвилину сюди влетить поліція, я встиг викликати копів, поки лікар не замітив.
Роза – але ти точно не знаєш, можливо вони не встигнуть і буде запізно.
Гален – Чомусь я впевнений, що батько завжди приїжджає вчасно (не даром ж він керівник відділу)
Роза – В тебе пахан коп.? от я попала, він ж мене засадить, за те що я його сина збила.
Гален – Про що ти говориш (добре я її розкажу все) Гаразд я розповім тобі правду.
Роза – яку правду?
Гален – А ти не задумувалась, чому ти ще досі не сидиш в тюрмі, він попросив батька не займати тебе, а тобі лише сказав щоб ти ходила відвідувати його.
Роза – на що ти натякаєш? (про що він взагалі)
Гален – Він побачивши тебе, впізнав і старався щоб ти його згадала, та він не хотів примусово заставляти тебе згадувати, він всяко натякав та чекав коли ти згадаєш. Думаю він вважав що якщо ти не згадаєш значить так захотіла доля.
Роза – Що я маю згадати? Скажи вже нарешті.
Гален – (доставши з волосся Рози брошку він сказав) ти знаєш звідки вона в тебе?
Роза – Ні.
Гален – Але вона тобі дуже дорога, чи я не правий?
Роза – Так дуже дорога, я пам’ятала та в один момент я не могла згадати, чому.
Гален – Цю брошку віддав тобі Гален, ще як ви були в дитячому будинку.
Роза – (дитячий будинок, брошка, Гален) Точно (Роза почала плакати, мені її хлопчик з яким я дружила подарував, а потім мені батьки сказали що ця брошка була його рідної мами і дуже дорога для нього, я її так до серця прижимала і не давала нікому, можливо тому мене і назвали ім’ям Роза.
Гален – Я не той гален якого ти шукаєш, тому я і повинен повернутись до себе, я навіть не знаю чи попаду туди куди маю, та я щиро вірю в це.
Роза – (В сльозах роза не могла щось відповісти, і препарат почав діяти)
Гален – (обнявши розу, та побачивши що її стає боляче, вирішив більше не тягнути часу) прощавай Роза, сподіваюсь у вас з галеном все вийде, не турбуйся тільки як я зникну, він знову займе своє тіло.
Роза – (через біль і сльози роза змогла сказати кілька слів) Прощавай, дякую.
Гален – (попрощавшись з розою я підійшов до лікаря) все я готовий, тепер введіть протидіючий препарат Розі.
Лікар – не так швидко, лягай на кушетку, я тебе зв’яжу і тоді введу антидот.
Гален – Добре (гален ляг, лікар його міцно зв’язав, щоб він не міг вибратись) тепер введіть антидот.
Лікар – (ввівши антидот, біль почала відходити в рози) я виконав те що ти просив, а тепер виконуй все що я кажу (все одно після МРТ я її в живих не залишу, мені свідки не потрібні)
Гален – (побачивши що він ввів антидот і розі стало краще, гален заспокоївся)
Добре я готовий. І ще одне, лікарю скажіть якщо я не виживу як ви позбудетесь мого тіла?
Лікар – тобі і так не довго залишилось, є у мене будинок за містом, в лісі, там і закопую вас, мусор.
Гален – (чудово це пригодиться якщо я повернусь до себе) в цій книжці що ви постійно носите є всі ваші експерименти та досліди?
Лікар – (засміявшись) а ти здогадливий хлопчина, та не довго тобі залишилось. (він увікнув, цю страшну машину і галена засунуло в середину цього приладу.