Глава 5 Стурбованість лікаря

Настав ранок, я пробудився і ще лежав кілька хвилин дивлячись на стелю. Вчора я рішуче вирішив спробувати завоювати серце Рози,  гріх не спробувати якщо мені добре з нею разом. Але що якщо, коли мене випишуть вона не захоче мати зі мною нічого спільного, а спілкується і приходить лише для того, що її заставили батьки щоб я заяви не писав. Та Сократ правий, живемо тільки раз, нічого не станеться якщо я спробую.

До палати заходить лікар

Лікар – доброго ранку, як тут в нас пацієнт себе почуває? Сьогодні щось дивне снилось.

Гален – доброго ранку, так мені знову снилось, що я читаю книжки які в житті не читав, що знову малюю дуже гарно, що граю на піаніно, та в житті я цього всього не вмію.(з незрозумілістю він сказав)

Лікар – хмм цікаво, цікаво. З таким я вперше стикаюсь, я чув що після коми люди змінюються, можуть те чого не зможуть інші, бачать майбутнє, лікують людей доторкнувшись до хворих, хоч я і лікар але я багато чого бачив, тому і вірю вам. Але все що ви сказали треба доказати.

Гален – як ви хочете щоб я вам доказав? Ми ж мали йти робити МРТ

Лікар – так ми підем, але спершу давайте достовіримось, що ви не брешете. Я вчора дзвонив до ваших батьків і дізнався що ви не вмієте малювати і граєте лише на гітарі, ну і з книгами думаю так само. 

Гален – ну гаразд (та мене щось турбувало, як на диво він був досить веселим, чомусь мені через це ставало ніяково, напевне для нього це привично бачити всяке, що він уваги і не звертає.

Лікар – давайте з книжки почнем, розкажіть про що там йшлось (лікар мав записну книгу де щось записував і чекав моєї розповіді)

Гален – під час того як я йому коротко розповів про що йдеться в книжці, він щось захопливо записував і слухав мене)

Лікар – (перевіривши в інтернеті короткий опис книги він продовжив) гаразд тепер намалюйте мені те що бачили у вісні.

Гален – (я згадав що в сні на столі бачив малюнок, це був малюнок дівчини що їде на мотоциклу, і намалював точ в точ як було в сні, закінчивши я придивився до лиця дівчини і був здивований) та це ж Роза.

Лікар – дее? (з захватом глянув на малюнок) неперевершено. Роза теж їздить на мотоциклі?

Гален – в тому й діло що ні. Я вже тепер нічого не розумію(у мене появилась паніка, я не розумів що зі мною коїться)

Лікар – заспокойтесь, на все можна знайти відповідь. Давайте тепер зіграйте.

Гален – але на чому?

Лікар – ось тримайте ( достає з кишені телефон і включає програму де можна грати ніби на піаніно)

Гален – (я взяв телефон, почав  грати уривок з бетховена, закінчивши мене завжди цікавило що ж лікар там записує і не витримавши я все таки запитав) А що ви там записуєте?

Лікар – не хвилюйтесь це просто записи ваших навиків, по них я буду визначав від чого в вас це появилось, і чи не змінюється під час цього процесу ваша поведінка.

Гален – аа, зрозуміло. 

Лікар – гаразд, ми переконались що ви казали правду, зараз ми підемо на МРТ і подивимось чи все в порядку.

Гален – (ну нарешті подумав я, а то вже не хотілось робити те чого не розумію)

Лікар – я замітив, що в ваших снах, де ви щось робите, те чого не вмієте, завжди є присутність Рози. Думаю в мене до неї кілька питань є, вона сьогодні буде?

Гален – (цікаво як вона може бути зв’язана з цим, та кілька питань її не зашкодять) так буде.

Лікар – гаразд я до вас тоді зайду ще, а зараз йдемо на МРТ.

Гален – (вийшовши з палати та йшовши до палати де є МРТ ми не перекинулись ні словом, дійшовши до місця)

Лікар – проходьте.

Гален – (зайшовши в середину я побачив неймовірну чистоту, наче ремонт тільки зробили, з лівої сторони я побачив консоль, напевне вона для МРТ, а також там був маленькій офіс цього лікаря, з правої сторони знаходився сам прилад МРТ, на вигляд наче капсула, але страх не наганяє, білий колір і чистота мене заспокоїли)

Лікар – (показавши на прилад) ось сюди лягайте, всі металеві речі залиште тут.

Гален – ( я пройшов до апарату, ляг, апарат запустився, я заїхав всередину і лікар увімкнув МРТ.

Лікар – Не бійтесь нічого не станеться, постарайтесь не рухатись.

Гален – ( мене почала дуже голова боліти після увімкнення) лікарю у мене голова дуже сильно болить, я вже не можу більше терпіти(піднявши трішки голову я побачив що він записує все в цю записну книгу)

Лікар – ще трішки треба потерпіти Гален, я майже закінчив обстеження.(і щось робив на консолі управління)

Гален – (біль не припинялась і я більше не хотів там знаходитись) все я більше не можу, щось не так, виключайте і витягуйте мене.

Лікар – Ну гаразд я вже вимикаю (після чого, лікар натиснув на консолі кнопку, напевне це була кнопка вимкнення.

Гален – (в одну мить мене голова почала дуже сильно боліти, терпіти було вже неможливо і я на всю силу закричав, та мене почало кидати в судорогах щось заіскрило і я врешті решт втратив свідомість.

Навкруги стало темно, я наче падав але дна я не бачив, потім я побачив як падаю повільніше, в низу я побачив велике дзеркало, я думав що впаду в це дзеркало та мене щось зупинило за кілька сантиметрів від нього. Приглянувши по блище до дзеркала я побачив себе, на мені були окуляри і зачіска якої я не пригадував. Я торкнувся рукою дзеркала і враз дзеркало стало водою, мене поглинула хвиля і все знову стало темним.