Розділ 8. Найважливіший день мого життя.

   Всім привітик!

   Сьогодні 24 листопада – найважливіший день мого життя. Чому? Відповідь проста – цього дня річниця весілля моїх батьків.

   Може виникнути питання: це ж їхнє весілля, до чого тут твоє життя? Але якби вони не одружилися, мене б не було. І не було б мене такої – з рисами найкращих у світі батьків.

   У моїх очах – тепло, яке я успадкувала від них, у моєму каштановому хвилястому волоссі – їхня краса і м’якість. Моє обличчя – це поєднання рис двох найдорожчих мені людей. А в характері – від тата сила волі та наполегливість, від мами – доброта і турботливість. Завдяки їм я виглядаю так, як зараз, і маю ті мрії, цілі та амбіції, які рухають мене вперед.

   Я вдячна батькам за те, що вони знайшли одне одного. Вони разом пройшли через усі труднощі, змогли зберегти любов і виховати трьох дітей. І хоча я єдина дівчинка серед братів, можливо, саме тому я більше цікавилася історією нашої сім’ї, випитувала деталі та захоплювалася тим, як вони будували своє життя.

   На жаль, зараз я не вдома і не можу їх обійняти, але впевнена, що вони знають, як сильно я їх люблю.

   Мої батьки разом уже понад 20 років і є прикладом для мене. У їхньому житті були суперечки, але вони завжди знаходили спільну мову. Вони навчили мене, що любов – це основа, а терпіння і взаєморозуміння здатні перемогти будь-які труднощі.

   Їхній приклад показує, що не варто боятися бідності, якщо є бажання і любов. Вони починали з малого, але зуміли створити все своїми руками. І це також навчає мене, що головне – підтримка і віра одне в одного.

   Моє головне бажання – щоб батьки разом зустріли старість, щоб були здоровими та щасливими. І щоб усі ми, їхні діти, вміли цінувати їхні зусилля.

   Нещодавно вони здійснили мою мрію – подарували мені ноутбук, про який я так довго мріяла. Мені навіть не вистачає слів, щоб повністю висловити свою вдячність за це. Але цей подарунок – лише маленький приклад тієї турботи, яку вони постійно проявляють до мене.

   Я безмежно їх люблю!