Погодьтеся, у кожного з нас є слова, які час від часу виринають у пам'яті, особливо в хвилюючі моменти життя. Мені б хотілося поділитися з вами, словами, які мотивують мене. Можливо, вони будуть корисні й вам.
Перші з них: "Я з тобою."
На перший погляд, це прості слова, але вони несуть велику силу, особливо коли ти хворієш або готуєшся до важливих завдань. У такі моменти відчуття підтримки стає неоціненним. Ці слова дають зрозуміти, що ти не один, і це може бути саме те, що потрібно, аби рухатися вперед.
Другі: "Я вірю, у тебе все вийде."
Цими словами людина показує, наскільки ви для неї важливі. Адже, щоб щиро вірити в когось, потрібно добре знати, якою людина є, і впевнено вважати, що вона здатна досягти свого. Звичайно, іноді ці слова можуть сказати люди, з якими ти мало знайомий, і це нормально — це просто форма підтримки. Однак для мене ці слова особливі, коли їх говорять рідні люди.
Треті: "Чому б і ні? Що мені заважає?"
(У межах розумного, звісно ж.)
Я часто ставлю собі це питання, коли вагаюся перед прийняттям рішення. Оскільки я натура сором'язлива, навіть прості речі можуть здаватися складними. Однак, саме це питання допомагає мені не зациклюватися на своїх страхах і сумнівах, і легше починати щось нове, чи то тренування, чи нова книга, чи кулінарний рецепт.
Четверті: "Якщо вже почала, то дійди до кінця."
Це не завжди легко, але завершити те, що розпочала — це велике досягнення. Будь то написання книги чи поливання всіх моїх троянд (а їх у мене близько 50), ці слова допомагають мені розвивати дисципліну і відповідальність. Саме завдяки цьому я отримую компліменти, які мені дуже приємно чути. Доречі вони також мене дуже мотивують.
П'яті: "Правило п'яти хвилин."
Можливо, багато хто вже знає про це правило. Коли мене охоплює лінь, я згадую про нього, та легко долаю апатію. "Правило п'яти хвилин" для мене означає сісти і просто почати робити щось, хоча б на п'ять хвилин або виконати завдання, яке займає ±5 хвилин. Часто важко змусити себе почати, але, як тільки ти починаєш, з'являється мотивація, і я продовжую.
Я живу за принципом: "Діяти — значить жити."
Коли я нічого не роблю, відчуваю себе пригніченою, ніби життя зупиняється. Тому намагаюся постійно займатися чимось — робити те, що приносить мені радість, або виконувати важливі завдання, щоб завжди відчувати, що живу на повну.