Без ліцензії на подвиг

Справа: № ВКС-ГД/13-10

Відділ: Ліцензійна палата чарівних, рятувальних та геройських послуг

Заявник: Котигорошко, особа богатирського типу

Предмет звернення: Отримання ліцензії на геройську діяльність, визволення полонених, ліквідацію зміїв та використання булави підвищеної вагової категорії

Примітка чергового спеціаліста: Заявник приніс булаву особисто. Підлога заперечує.

Котигорошко прийшов до Відділу казкових справ у середу, о дев'ятій ранку, коли черга ще не встигла зненавидіти себе колективно, але вже мала для цього всі передумови.

Він був високий, широкий у плечах і тримав булаву так легко, ніби це була не зброя невстановленого класу небезпеки, а парасолька, яку взяв на випадок опадів зі зміїних голів. На поясі в нього висів мішечок із горохом. На обличчі — вираз людини, яка звикла розв'язувати проблеми ударом, але вперше зустріла проблему, яку не можна вдарити без попереднього погодження.

На вході охоронець попросив його залишити булаву в камері схову.

— Вона не поміститься, — сказав Котигорошко.

Охоронець подивився на камеру схову, потім на булаву, потім на тріщину в плитці, яка з'явилася просто від того, що булава торкнулася підлоги.

— Тоді тримайте при собі, але не розмахуйте в приміщенні.

— Я не розмахую без потреби.

— У нас потребу визначає адміністрація.

Котигорошко кивнув. Це було перше правило дня, яке здалося йому дивним, але не найгіршим.

У черзі перед ним сиділи Дід із заявою про втрату рукавички, Піч, яка чекала повторного розгляду питання щодо статусу транспортного засобу, і Курочка Ряба з коробкою, на якій уже стояла червона наліпка: «Актив. Не клювати. Не бити. Не переоцінювати без експерта».

Курочка подивилася на булаву.

— Це у вас задекларовано?

— Що саме?

— Оце, — сказала Курочка і кивнула дзьобом на зброю.

— Це булава.

— Я теж так думала про яйце, — сухо сказала Курочка. — А потім виявилося, що я три дні незаконно сиділа на дорогоцінному металі.

Котигорошко не встиг відповісти, бо над віконцем номер чотири засвітився його талон.

Семенюк Уляна Кирилівна, головна спеціалістка сектору ліцензування подвигів та суміжних втручань, підвела очі від монітора. На її столі лежали три папки: «Змії», «Змії повторно» і «Змії, які подали зустрічну скаргу». Остання була найтовстіша.

— Суть звернення?

— Хочу оформити ліцензію.

— На що саме?

— На геройську діяльність.

Семенюк У.К. не здивувалася. Геройська діяльність виглядала майже нормально на тлі папок про Солов'я-Розбійника, Водяника й Колобка.

— Код діяльності вказували?

— Який код?

— Класифікатор. Це соціальна послуга, рятувальна операція, приватна охорона, демонтаж небезпечних істот, фізкультурно-оздоровча діяльність чи втручання в міжвидові конфлікти?

Котигорошко задумався.

— Залежить, кого визволяти.

— У нас не може залежати. У нас має бути поле.

* * *

Вона відкрила форму. Форма була довга, холодна і, судячи з кількості вкладок, пережила більше героїв, ніж більшість зміїв.

— Повна назва заявника.

— Котигорошко.

— Це ім'я, прізвище чи професійна назва?

— Так мене звуть.

— Свідоцтво про народження?

Котигорошко витягнув із-за пазухи аркуш. Семенюк У.К. обережно взяла його, прочитала і підняла брову.

— Тут написано: «Знайдений у горошині. Виріс швидко. Їсть добре».

— Це правда.

— Це не свідоцтво про народження. Це, у кращому випадку, акт первинного побутового спостереження.

— Але я є.

— Факт існування не завжди достатній для ліцензування. Особливо у вашій сфері.

Вона відкрила вкладку «Матеріально-технічна база».

— Обладнання?

— Булава.

— Сертифікат відповідності?

— Вона відповідає.

— Чому саме?

— Головам.

Семенюк У.К. на мить заплющила очі. Не тому, що втомилася. Просто деякі відповіді потребували внутрішнього погодження з нервовою системою.

— Скільки голів було демонтовано з використанням цієї булави?

— Зміїних? Багато. Дев'ять точно. Може, дванадцять. Там вони ворушилися.

— «Багато» не є одиницею обліку. Ви вели журнал використання булави?

Котигорошко подивився на неї так, як люди дивляться на людину, яка пропонує під час бою зі Змієм переписати присутніх.

— Я бився.

— Бій не звільняє від обліку обладнання підвищеної казкової небезпеки.

— Він мене їсти хотів.

— У нього була ліцензія на поїдання?

— Що?

— Нічого. Це інша папка.

Семенюк У.К. зробила позначку: «журнал використання відсутній, заявник посилається на динаміку бою».

— Досвід роботи?

— Визволив братів і сестру. Змія переміг. Майно нечисте знищив. Людей повернув.

— Акти приймання-передачі визволених осіб є?

— Я їх додому привів.

— Це не акт.

— Вони живі.

— Це добре, але нам потрібно підтвердження, що саме ви їх визволили, а не вони самі вийшли у процесі стихійного руйнування зміїного майна.

Семенюк У.К. дістала нову папку. На обкладинці було написано: «Скарги зміїв на самовільну геройську діяльність».

— У нас, власне, вже є матеріали щодо вашої попередньої активності.

— Якої активності?

— Несанкціоноване проникнення до зміїного володіння, руйнування запірних механізмів, завдання шкоди багатоголовому майну, самовільне визволення утримуваних осіб без участі уповноваженої комісії та використання булави без попередньої реєстрації.

— Вони були в полоні.

— Це обтяжуюча обставина для Змія.

— То в чому проблема?

— У тому, що ви діяли без дозволу.

Котигорошко мовчав. Видно було, що в його світі дозвіл на порятунок людини видавався самою потребою її врятувати. Але у Відділі казкових справ потреба була тільки підставою для відкриття справи, а не для її завершення.

— Тобто я мав спершу прийти сюди?

— Бажано.

— Сестра сидить у Змія, брати сидять у Змія, Змій точить зуби, а я беру талон?