Частково рухоме майно

Справа: № ВКС/КОП-09

Відділ: Сектор комунальних, опалювальних і частково рухомих об'єктів

Заявниця: Піч, об'єкт опалювально-побутового призначення

Користувачка: Баба, особа похилого віку, володіє піччю без документального підтвердження

Предмет звернення: Встановлення факту транспортної поведінки печі та надання статусу транспортного засобу

Попередня кваліфікація: Стаціонарний об'єкт з епізодичними ознаками несанкціонованого перевезення пасажирів

Справа почалася з того, що до Відділу казкових справ привезли піч.

Точніше, вона приїхала сама.

Це мало принципове значення, бо охоронець біля входу одразу спробував оформити порушення правил доставки великогабаритного майна, але піч, зупинившись на плитці перед турнікетом, сухо повідомила, що не є майном у стані доставки, а перебуває у процесі самостійного прибуття до компетентного органу.

Охоронець сказав, що компетентний орган починається після рамки металошукача. Піч відповіла, що рамка не передбачена для об'єктів із комином.

Після короткої наради рамку вимкнули, двері розчинили ширше, а в журналі відвідувачів зробили запис: «Піч. Без супроводу. З ознаками наміру».

У коридорі одразу стало тепліше. Заявники це оцінили неоднаково. Домовик із заявою про незаконне виселення з комори пересів ближче і вдячно поклав на піч долоню. Русалка, яка прийшла уточнити санітарний статус прибережного очерету, посунулася далі й попросила внести до протоколу, що її умови очікування погіршилися. Колобок, побачивши піч, завмер під стіною і зробив вигляд, що читає інформаційний стенд про захист персональних даних.

— Наступний, — сказала спеціалістка сектору комунальних, опалювальних і частково рухомих об'єктів Семенюк Уляна Кирилівна.

Піч неквапом під'їхала до віконця номер три.

Семенюк У.К. підняла очі. За роки роботи вона приймала заяви від колодязя, який вимагав статусу свідка, від дверей, що скаржилися на незаконне хлопання, і від млина, котрий наполягав, що його робота не є шумовим забрудненням, бо зерно саме просило. Але піч біля віконця все одно створювала методичну незручність.

— Суть звернення.

— Вимагаю визнати мене транспортним засобом, — відповіла піч.

Голос у неї був низький, теплий і трохи закопчений. Так могли б говорити речі, які бачили багато зим і не всім дозволяли їх пережити.

— На якій підставі?

— На підставі фактичного здійснення перевезень.

— Кого саме?

— Малолітніх казкових суб'єктів, осіб похилого віку, хлібобулочні вироби в нестабільному статусі, одного царевича без реєстрації маршруту і двох осіб, які згодом стверджували, що «просто присіли погрітися».

Колобок біля стенду ще глибше занурився в інформацію про персональні дані.

— Документальне підтвердження перевезень маєте?

— Свідчення пасажирів, сліди сажі, відбитки на припічку, три подряпини від чобіт і один загублений гребінець.

— Гребінець не підтверджує маршрут.

— Він підтверджує, що хтось поспішав.

Семенюк У.К. зробила позначку: «заявник розрізняє факт переміщення та обставини втечі».

— Ви зареєстровані як опалювальний прилад?

— Історично.

— Історично не підходить. Є технічний паспорт?

Піч на мить замовкла. У ній щось ледь потріскувало — не від гніву, а від довгого досвіду спілкування з людьми, які вважають: якщо документ не зберігся, то речі до цього часу не існувало.

— Мене клали ще тоді, коли паспортом був добрий майстер і хата, яка не завалюється.

— Це етнографічно переконливо, але процедурно слабко.

— Є кахля з датою.

— Дата на кахлі не є реєстраційним документом.

— Зате вона пережила трьох власників, дві реформи тарифів і одну спробу замінити мене електричним конвектором.

Семенюк У.К. не стала сперечатися. Електричні конвектори у Відділі казкових справ проходили окремою папкою: «Модернізація, що не прижилася».

— Добре. Поясніть, навіщо вам статус транспортного засобу.

Піч шумно втягнула повітря через заслінку.

— Бо мене використовують як транспорт, а обліковують як нерухоме теплове майно. Дрова списують як на опалення. Ремонт відносять до комунальних. Пасажирів садять без інструктажу. Маршрути не погоджують. Коли я стою — я піч. Коли везу — я «ой, як зручно». Коли треба платити за технічне обслуговування — я знову піч.

У коридорі хтось схвально хмикнув. Це був Вовк, який після справи з Лисичкою став дуже уважно ставитися до теми примусового використання тіл і поверхонь.

* * *

Семенюк У.К. відкрила бланк ТЗ-11 «Заява про встановлення факту транспортної поведінки об'єкта, що первинно не призначений для перевезення».

— Тип тяги?

— Казкова.

— У формі є варіанти: кінна, механічна, електрична, ручна, водна, інша.

— Ставте «інша». Але підкресліть, що я не ручна. Мене не штовхають.

— Наявність коліс?

— Відсутні.

— Наявність полозів?

— Відсутні.

— Тоді яким способом ви рухаєтеся?

— Належним для печі.

Семенюк У.К. підняла очі.

— Це не спосіб.

— Для вас — ні. Для мене — єдиний безпечний.

Вона записала: «рух здійснюється способом, що не піддається класифікації без ризику образити заявника».

— Чи маєте кермове управління?

— Маю характер.

— Характер не є кермовим управлінням.

— У багатьох водіїв теж.

Це було настільки близько до істини, що Семенюк У.К. не стала фіксувати репліку в протоколі.

— Гальмівна система?

— Заслінка.

— Заслінка регулює тягу, а не гальмування.

— Якщо вчасно закрити заслінку, більшість поїздок закінчується сама.

— Паски безпеки?

— Рушник.

— Рушник не є паском безпеки.

— Дивлячись хто зав'язував.

Семенюк У.К. зробила ще одну позначку: «заявник має власну систему технічної безпеки, не визнану чинними нормами».

* * *

Двері кабінету відчинилися, і всередину зайшла Баба. Не та Баба, яка Яга, а звичайна Баба з хати, де піч стояла останні років п'ятдесят. На ній була тепла хустка, в руках — торбинка з документами, а на обличчі — вираз людини, яку викликали через майно, що раптом набуло правової позиції.