Смоляний актив

Справа: № ВКС-ХБ/СБ-06

Відділ: Сектор правового статусу саморобних охоронних засобів та смоляних конструкцій

Заявники: Вовк Сірий, Ведмідь Бурий, Лисиця Лук'янівна, Заєць Сірий

Відповідачі: Дід, Баба — власники об'єкта; Борис, умовно Солом'яний бичок смоляного типу — засіб фіксації

Предмет звернення: Незаконне затримання смолою без відповідних повноважень, утримання в умовах, не пристосованих для всіх габаритів

Попередня кваліфікація: Пасивно-активний засіб фіксації з ознаками несанкціонованого затримання та можливою комерціалізацією третьою стороною

Перше, що зробила Лисиця, зайшовши до Відділу казкових справ, — спробувала пройти без черги.

Вона не штовхалася, не кричала і не вимагала поваги до лісового досвіду. Лисиця просто всміхнулася черговому так, ніби вони вже давно домовилися, тільки він через втому забув. Черговий майже підняв руку до кнопки електронної черги, але в цей момент із-за її спини важко зітхнув Ведмідь.

— Вона завжди так, — сказав він. — А потім усі чомусь винні.

Лисиця обернулася з таким ображеним виглядом, який у судах іноді проходив за відсутність умислу.

— Я просто хотіла оптимізувати процес.

— Минулого разу ти оптимізувала мої запаси малини.

— Це було в межах усної угоди.

— Я спав.

— Сон не скасовує довіри між сторонами.

Черговий видав талон на чотирьох. На талоні було написано: «Скарга колективна. Категорія: інше прилипання».

— Інше? — образився Вовк. — Я дві доби висів боком у сараї.

— Саме тому не «первинне», — пояснив черговий.

За п'ятнадцять хвилин заявників запросили до віконця №2, де приймала спеціалістка Семенюк Уляна Кирилівна. На табличці біля неї було написано: «Семенюк У.К. Прийом громадян, істот, об'єктів та осіб із частково встановленою природою». Нижче дрібнішим шрифтом: «Просимо не залишати слиз, попіл, пір'я, луску та родові прокляття на робочій поверхні».

— Суть звернення, — сказала Семенюк У.К., не підводячи очей.

— Нас незаконно затримали, — сказала Лисиця.

— Смолою, — додав Заєць.

— І утримували, — сказав Вовк.

— У сараї, — уточнив Ведмідь. — Сарай, до речі, не пристосований для осіб мого габариту.

Семенюк У.К. поставила галочку у графі «скарги на умови тимчасового утримання».

— Хто затримав?

Звірі переглянулися.

— Бичок, — сказала Лисиця.

— Солом'яний, — додав Заєць.

— Смоляний, — сказав Вовк.

— То солом'яний чи смоляний?

— Усередині солом'яний, — пояснив Ведмідь. — Зовні смоляний. За характером — мовчазний.

Семенюк У.К. зробила нотатку: «об'єкт комбінованої фактури з низькою комунікативною відкритістю».

— Правоохоронний орган?

— Ні.

— Приватна охоронна структура?

— Ні.

— Домашня худоба?

— Формально схожий, — сказав Заєць. — Але не їсть.

— Тоді на якій підставі він вас затримав?

Цього разу звірі замовкли. Семенюк У.К. знала цю тишу. Так мовчать заявники, які прийшли скаржитися на порушення своїх прав, але в процесі згадали, що перед цим самі трохи порушували чуже майно, спокій або — в особливо складних випадках — курник.

* * *

— Почнемо з вас, — сказала вона до Ведмедя. — За яких обставин ви вступили в контакт із об'єктом?

— Ішов собі лісом.

— Далі?

— Бачу: бичок. Гарний. Тільки смолою пахне. Я попросив трохи смоли на бік.

Семенюк У.К. зупинила ручку.

— Навіщо?

— Тріщина була.

— У боці?

— У дуплі. Але бік теж не молодий.

— Об'єкт дав згоду?

— Він мовчав.

— Мовчання не є згодою, якщо об'єкт не перебуває в шлюбі, під час зборів ОСББ або в черзі до реєстратора.

— Я не знав.

— Незнання статусу бичка не звільняє від обережності.

Ведмідь опустив очі.

— Я торкнувся лапою. Лапа прилипла. Потім друга. Потім хотів відірватися спиною.

— Ви намагалися звільнитися шляхом збільшення площі прилипання?

— У стресі це здавалося логічним.

Семенюк У.К. записала: «самостійні дії потерпілого сприяли поглибленню фіксації».

— Чим завершилося?

— Я пообіцяв меду.

— Добровільно?

Ведмідь подивився на неї довго й сумно.

— Коли ти дві години висиш на смоляній худобі в чужому сараї, добровільність стає філософським питанням.

Семенюк У.К. кивнула. Філософські питання вона в заяви не вносила — погано проходили по реєстру.

Вовк тримався нервово, час від часу поглядав на власний хвіст, ніби хвіст міг дати свідчення проти нього.

— Я просто хотів глянути, що за бичок. Зубом.

— Тобто вступили в контакт шляхом кусання?

— Не кусання. Оцінки.

— Органолептичної?

— Можна й так.

— Об'єкт мав попереджувальне маркування?

— Не бачив.

— Бо не було, чи кусали із заплющеними очима?

— Я професійно кусаю.

— Підтверджено?

— У лісі всі знають.

— «У лісі всі знають» не є документом.

Лисиця зітхнула так, ніби це була трагедія державного масштабу.

— Він справді кусає професійно. Але без ліцензії.

Вовк тихо загарчав. Семенюк У.К. зробила вигляд, що не почула. Неліцензоване гарчання в кабінеті вона вважала дрібним адміністративним фоном.

Заєць намагався виглядати потерпілим ще до того, як почав говорити.

— Я лише сховався за бичком. Від обставин.

— Конкретизуйте обставини.

— Там був Вовк.

— Вовк стверджує, що здійснював органолептичну оцінку.

— От саме.

— Ви торкалися об'єкта?

— Вухом.

— Навмисно?

— Вухо було в паніці.

— Ваше вухо діє як окрема особа?

Заєць задумався. Було видно, що в його житті це питання могло пояснити багато рішень.

— Ні. Але іноді першим реагує.

— Фіксуємо: контакт ненавмисний, спричинений обставинами вовчого характеру.

Лисиця слухала з професійним інтересом. Коли дійшла її черга, вже сиділа рівніше, ніж зазвичай сидять невинні.

— Я підійшла з метою врегулювання конфлікту.