2

Смикнувшись, він подався вперед, накриваючи мої губи своїми.

Ох, не знаю щодо того самого, але з поцілунками в нього все було чудово! Цілком виправдовував чутки якщо не бабія, то принаймні улюбленця всіх світлих дівчат на їхньому факультеті.

Його губи захопили мої в полон, не відпускаючи, і від їхнього дотику все всередині сповнювалося вогнем і дивним, незнайомим почуттям радості.

М'які, вимогливі, вони досліджували мої губи, не випускаючи з неочікуваного полону – з якого мені й не хотілося звільнятися.

Його груди ледь торкалися моїх, і було в цьому щось надто інтимне, надто чуттєве.

Руки Растона залишалися внизу, і я раптом зрозуміла, що не знаю, куди подіти свої. Обхопити його за шию – все одно що здатися. Відштовхнути... не хотілося. Я так і тримала їх затиснутими між нами, поки він різким ривком не розірвав дотик наших губ.

– Не дочекаєшся, – усміхнувся, і легке тремтіння ковзнуло моїми плечима. – Якщо, звісно, не вирішиш скористатися магією.

От змій... Зелені очі не відриваючись дивилися в мої, і це було так спокусливо.

Звісно, я не стану застосувати магію. Насильство заборонено, це те, через що і темний може позбутися крил.

Втім... у тому, як обернувся ритуал, моєї провини немає. Растон волею долі став моїм захисником. Поки ритуал не буде розірвано, він має беззаперечно мені підкорятися.

У світлі цього, навіть не знаю, як магічно сприйнявся б наказ зі мною переспати.

Якщо не брати до уваги, що мені геть не хотілося свій перший раз віддавати чоловікові, який робить це виключно з магічного примусу.

– Хлопці й без тебе випрошують крихти моєї уваги, – відгукнулася, зробивши плавний крок назад.

Губи горіли, і я насилу втрималася, щоб не торкнутися їх, не облизати. Навпаки – презирливо скривити.

Хотіла було повідомити, що якщо продовжуватиме нахабніти, змушу ходити в цій сукні Академією.

Але тога для світлих справді ритуальний одяг. Іноді й по Академії в них ходять, цим його не збентежити. От брат мій казився б, якби довелося натягнути щось подібне.

Фиркнувши, я розвернулася. Глянула на блондина збоку, трохи опустивши голову.

– Відпускаю тебе додому, зібратися та перевдягнутися. Завтра зранку прийдеш за мною. Передсмакую, це буде веселий місяць нашого навчання.

Растон глянув здивовано, явно не очікуючи такої щедрості. Я й сама не змогла б пояснити, чому відпустила його. Напевно, потрібно було зібратися з думками.

Повторювати йому не довелося. Змахнувши крилами, хлопець огорнувся ледь блакитним туманом і, знову кинувши на мене здивований погляд, зник.

Хитромудрий портал, який не відстежиш. Утім, я й не збиралася.

М-да, я дивилася на те місце, де він щойно стояв, не менш вражено. Моя кімната взагалі-то захищена від сторонніх переміщень. Не кажучи вже про весь палац клану Астамал.

Отже, поки ми пов'язані магічно, він зможе переміщатися звідси... і сюди. Я навіть не могла зрозуміти, чи подобається мені це.

Видихнувши, переодяглася в домашній одяг, сколола волосся, щоб не заважало. І, схопивши з полиці книжку про заклик захисника, сіла в ліжко ще разок погортати.

Однак двері відчинилися, пропускаючи бабусю Дезі.

– Як ти, дівчинко моя? Кажуть, знову щось накоїла? – бабуся посміхнулася ласкаво, навіть із якоюсь прихованою гордістю за свою вихованку.

У відповідь я лише зніяковіло знизала плечима. Воно саме накоїлося!

– Поїла б ти, – додала вона, поставивши на приліжковий столик тацю з їжею.

Навіть ніяково стало. Я ж не маленька, сама можу в кухню спуститися. Щоправда, з цим ритуалом зовсім із голови вилетіло.

Подякувавши, відламала шматочок булочки і, донісши до рота, забулась відкусити.

– Бабусю, а бувало таке, щоб у захисники закликали розумне створіння? – запитала.

Бабуся хоч і позбавлена магії, але так давно в клані, що знає безліч його історій.

– Наскільки розумне? – уточнила вона, опустившись на ліжко поруч зі мною. – Більший або менший ступінь розумності допустимий, наскільки мені відомо. Залежно від того, які задачі йому належить вирішити.

– Досить розумне, – відгукнулася я обережно. Усе ж поклала смачну випічку до рота, уважно слухаючи.

– Не знаю, дитинко, – розгублено знизала вона плечима. – Сподіваюся, не через це вищих викликали до Оракула?

– Вищі полетіли до Оракула? – звела я брови, напружуючись.

Ну не може ж бути й справді через мене! Магічні виверти вважаються непорушними! А я абсолютно точно нічого не підлаштовувала і навіть не планувала, Сфера Темних підтвердить!