Щасливий день перед ...

ДЕНИС

- Де сьогодні ночуємо - у мене чи на пляжі, заучко? - сміюся, бо вона така смішна, коли її зловити сонною і незосередженою.

- Я сьогодні не можу, Денисе. Він знову мене викличе й підловить. Знаєш, як потім душу вимотає на заліку.

- Ти   дограєшся, заучко нещасна.Три рази уже відмовила такому класному пацанові. От знайду собі іншу, а ти здаси залік. І всім буде щастя. 

Я посміхаюся на всі тридцять два. А вона ні. Всім моя дівчинка гарна, а от жартів не розуміє. І зараз показує, що то було недоречно - натякати на інших? Ми з нею уже дуже довго - все літо, вона мені трохи помогла із сесією, а потім я вирішив, що  це прикольно, коли в тебе одна постійна дівчина.

Спочатку взагалі було ідеально - її мати була то у відрядженні, то у відпустці. І нам ніхто не заважав.  Потім вона  повернулася. І виявилася, що моя дівчинка дуже правильна. І має ночувати вдома. 

Я не одразу в’їхав в ситуацію. Вирішив її трохи помуштрувати. І звалив без неї на морько.  І кому зробив гірше? 

Вона ж жартів не розуміє, ви ж бачили самі. 

Ну  потусувався я там,  нормально, тільки то не було на чілі. То був типу челендж, скільки я протримаюсь без неї.

Довго до речі. Два тижні. А потім подумав - та ну його, що я кому доводжу. І взагалі. Вона не дзвонила перша. Не плакала, не ревнувала. Сказала, що влаштувалася на канікулах на роботу.

Оце було образливо. Я грошовитий пацан. І вона про це в курсі. А моя дівчина влітку працює. А я на морі,  Невдобно вийшло.

І кому я гірше зробив? Вона не могла звільнитись ще місяць. Контракт.  І мати її уже вдома. 

Часу у нас одне на одного через це було мало. Та ми його не гаяли. А потім вона звільнилася, й тоді стало на десять годин в добі більше. 

Я вибачатись не вмію й не вважаю за потрібне. Тому просто поводив її по гарних місцях, де смачно годують, гарна музика, відрив і все, що треба на канікулах. Бо на море її мати не пустила.

Бачте, як там все запущено. Колонія суворого режиму. І на пляж ми ходили на  Дніпро. На Труханів.  

Ну так собі відпочинок, скажу я вам. Та Іриска схотіла, і хто я такий, щоб відмовляти своїй дівчині? Вона  така сексі в купальнику, не уявляєте. І не уявляйте, бо уявлялки повідриваю.

Так про що це я?

А. 

Вона сказала, що у неї часу, поки не зачиняється метро.

- Як скажеш, Іринко, я тебе доставлю під двері. Тільки тоді ходімо вже з пляжу. Бо подивись на мене, хіба можна таке показувати отим тіточкам під сусідньою парасолькою?

- Накинь рушника - почервоніла Іриска кинула мені на живіт махрову шматинку. Рушник червоний, і проліт махрової комети приваблює ще більше уваги до того, як я скучив зо моєю дівчинкою.

Сміюся. Натягаю на себе майку. Не заходжу до роздягальні, просто тут вдягаю шорти. Стриптиз навпаки, бабоньки.  

Я тепер не у пошуку. І ви собі когось іншого  пошукайте.  Іриска поруч вдягає сарафан. І ми нарешті йдемо до мене.  І нащо було стільки часу втрачати на тому пляжі? І що, що вересень теплий? Вдома теж не холодно. Я пацан гарячий, ще і як можу зігріти.

Отакий був наш останній з нею щасливий день.

Бо зранку, поки чекав її з семінару того злющого препода, отримав інсайд, що він вимагає на залік від дівчат або гроші, або гарно обслужити. Таких грошей у неї не було. Це я точно знав. І щось у душі підняло голову й засичало. І я нічого не спитав у неї про це. Хоч  сказ уже перехоплював горло.

Просто перевірив інфу. І що ж? Цей препод прославлений скаргами на домагання. Років двадцять чи більше тому домагався якоїсь сироти. Вона тоді й написала скаргу, і ще подруга підписала. Препода з роботи не вигнали. А сироту так зачморили, що вона перевелася кудись. І досі час від часу скаржаться, а тому козлу як з гуся вода.

Ну не на тих напав. Я не бідний студент, нехай тільки спробує. Зараз він її вижене. Вона тоді  мені поскаржиться, а я тоді, ух, я тоді...

А вона вийшла, помахала мені рукою. 

- Ну як ти? Він пів групи уже вигнав.

Мала почервоніла і винувато стенула плечима.

- Я здала. Навіть не дуже ганяв. Пішли на каву, я пригощаю.

Оце вперше вона мене запросила. А я відмовився. Вперше не пішов з нею.

- У мене тут  одне діло намутилося, мала. Ідіть з подружайкою, відсвяткуйте. 

Вона наче злякалася, але нічого не сказала. Я розвернувся й пішов. Спиною відчував її погляд. Не озирнувся.

Потяглися тижні, наче все було, як раніше.

Я придивлявся. Чекав.

І дочекався.