До крамниці йти було хвилин десять, і за цей час я вже встигла все детально продумати. До речі, перше, що я зробила, коли ще одягалася - написала смс Томові з текстом:
Вибач, котику, за це непорозуміння. Більше цей йолоп нас не потурбує, я тобі це обіцяю. Зустрінемось сьогодні увечері? Маю сюрприз для тебе. Цілую♥
Це було першим пунктом мого плану. Я могла знайти й когось більш підходящого, але саме Том дуже дратував Зака. От я цим і скористаюся. Ні, ну а що? Помилка, значить.. Якщо дійсно все саме так, як сказав мені Зак, то я буду зустрічатися, з ким забажаю, і ніхто не зможе мені забороняти. Якщо Зак до мене нічого не відчуває, то не буде втручуватись у наші стосунки з Томом. Якщо ж навпаки - у нього є почуття, то тим паче я даватиму ще більше приводів для ревнощів.
"Уф, ну нарешті. Сьогодні він точно пошкодує, що зв'язався зі мною!" - подумала я повертаючись додому.
Зака ніде не було, проте я знайшла записку на столі у вітальні.
Я поїхав у справах. Повернуся ввечері. Не сумуй;)
Ох, як же мені пощастило! Якщо Зака не буде до вечора, то я зможу як слід підготуватися. Ну тримайся, хлопчику! Скоро ти зникнеш з мого життя раз і назавжди. Такс, починаємо капостити!
Першими мені під руку попалися його улюблені фірмові кросівки. Взявши фіолетову фарбу, я залила їх так, щоб навіть не було помітно. Потім дібралася до якихось документів і відібрала самі потрібні і важливі з них: документи на квартиру, машину та доклади в університет, датовані учорашнім днем. Саме для переробки цих паперів було потрібно дуже багато часу. Тож, нехай поки що без них пробуде! Узявши свою ранкову каву, яку ще не встигла випити, я вилила її прямісінько на документи.
Зголоднівши, я вирішила приготувати поїсти. Та я зробила дві страви окремо для себе і для Зака: собі салат із морепродуктів, а йому - яєчню з беконом та твердим сиром. Думаєте, все так просто? Е ні, не на ту напали. Хвилин через двадцять після ласування моїм ділікатесом Закові приспічить до туалету. Ох, ви правильно зрозуміли. Я насипала туди проносне! Нехай побігає, аби життя занадто солодким не здавалось!
"Що ж, сонечко, ти будеш в захваті від таких сюрпризів!" - подумала я, коли усе вже було готово.
Сьогоднішній вечір я планувала провести з Томом, тому швиденько побігла збиратись. До приходу Зака залишалося ще близько години, тож я могла не квапитись і встигнути покинути квартиру до того, як він повернеться. Звісно, мені цікава була його реакція, але я подумала, що залишитися з Томом буде куди більш безпечніше для мене.
Голуба спортивна сукня до колін сиділа на мені просто ідеально. Зі взуттям я особливо не заморочувалась і одягнула звичайні білі кросівки. Макіяжу зробила по-мінімуму, адже ми сьогодні будемо тільки удвох із Томом.
Хлопець вже чекав на мене біля під'їзду. Він був одягнений у чорні джинси та сіру футболку. На ногах красувалися світлі кросівки, схожі до тих, у які я сьогодні наливала фарбу Закові.
- Чудово виглядаєш, крихітко! - сказав Том, поцілувавши мене. Це ,звісно, були зовсім не ті відчуття, як під час поцілунку Зака, проте теж підходить.
До речі, про Зака.. Він під'їхав саме тоді, коли я вже сіла до машини Тома.
- Поїхали швидше. Я так за тобою скучила!
Вже за сорок хвилин ми були у хлопця вдома. Це дивно, проте ми вже стільки отак зустрічаємося, а я ще досі тут не бувала жодного разу.
- А у тебе тут мило! - промовила я. І це дійсно було так. Квартира була простора і напрочуд світла. Зроблено все у стилі модерн.
- Подобається? - у відповідь я просто кивнула, - Ну то залишайся жити у мене.
- Ахах, пожартували і досить. У тебе є шампанське?
- Саро, я не жартую. Ти мені подобаєшся ще від нашої першої зустрічі. Я не наважувася про це сказати, адже у нас просто вільні відносини. Проте зараз дай мені шанс усе змінити! Станеш моєю дівчиною?
Я просто підійшла і мовчки поцілувала Тома. Це не те, що мені було зараз потрібно, і я це чудово усвідомлювала. Я розуміла, що навіть зараз уявляю Зака на його місці. Але саме з цієї причини я й погоджуюсь. Мені потрібно викинути того придурка з гололови, і чим швидше - тим краще! Зрештою, Том досить таки класний. Думаю, що з ним у нас бодай щось та й вийде.
- Ти навіть не уявляєш, який я щасливий! Зараз принесу бокали і ми це відсвяткуємо.
Вже за хвилину хлопець повернувся з бокалами та шампанським. А ще за декілька хвилин приніс нарісані фрукти і солодощі. Важко повірити, але зараз я забула про всі свої проблеми. Та все ж, потрібно було ще дещо з ним обговорити.
- Слухай, ти ж уже знаєш про Зака. - почала я, - Так ось. Так склалося, що наші батьки вирішили нас одружити. Цього не буде, звісно, проте доведеться деякий час тобі це перетерпіти. Вже зовсім скоро він і сам ні захоче мати зі мною справу.
- Добре, я зрозумів. Жодних проблем, крихітко.
Том пригорнув мене до себе, і ми всю ніч отак продивилися серіал. Заснули тільки рано вранці.
О 10:26 мені прислали смс. Не важко було здогадатися, від кого вона. Я якнайдовше намагалася не читати і не відповідати. Та все ж, як би мені того не хотілося, я це зробила..
#2801 в Молодіжна проза
#10723 в Любовні романи
#4213 в Сучасний любовний роман
пристрасть та кохання, пригоди і пошук себе, сильні почуття протистояння характерів
Відредаговано: 11.05.2020