Глава 8

Прямо перед нами стояв Зак.

- Ходімо, ми їдемо додому. - сказав він, потягнувши мене до машини.

- Ей, що ти твориш? Ми ж домовлялися, що не ліземо в особисте життя один одного! - вирвалася від нього.

- Ти взагалі хто такий? - нарешті втрутився Том.

- Я хто такий? Я її наречений. А от ти для неї ніхто, тому давай провалюй звідси!

- Наречений, кажеш? Чому ж тоді вона спить зі мною, коли у неї є ти? Можливо, у тебе з цим якісь проблеми? То ти до лікаря сходи, мало що. - посміхнувся Том.

У ту ж секунду Зак ударив його так, що у хлопця пішла кров з носа. Він намагався відбити наступні удари, проте явно програвав Закові по всім критеріям. Ще через хвилину Зак розбив Томові губу і ударив в живіт так, що той аж зігнувся навпіл.

- Припини негайно! - закричала я Закові, та він, здається навіть не слухав. Хлопець вже збирався знову вдарити, проте я перхопила його руку.

- Заспокойся будь ласка! Поїхали додому, тільки не роби цього.

Зак на хвилину затримався і ледь чутно заговорив до Тома:

- Вона моя! Зрозумів? Ще раз побачу вас разом і тебе матір рідна не впізнає. Вважай, що тобі сьогодні пощастило. Це тільки через Сару ти зараз ще говорити можеш.

- Та пішов ти! - промовив Том, спльовуючи кров, що вже вситгла набратися в роті. Зак сильно його побив, і я не могла через це не переживати. Навіть не знаю, за що хвилювалася більше: за Тома, чи за те, що він може повідомити до поліції і Закові добряче перепаде від батька.

- Ти хоч знаєш, якими могли бути наслідки? Повів себе, як справжній ідіот. Ти обіцяв мені не втручатись! - промовила я, коли ми вже сіли до машини.

Мої запитання так і залишилась без жодної відповіді.

Залишок дороги ми проїхали мовчки. Хлопець був дуже напружений, тому я не стала більше нічого розпитувати і просто спостерігала за ним край ока. Його сильні руки, волосся, тон шкіри, очі: все це мені здавалося таким привабливим. Та потрібно було гнати такі думки від себе, адже нічого хорошого з цього не вийде.

Приїхавши до квартири, Зак пішов до своєї кімнати так і не пояснивши мені свою поведінку. Я дала йому трішки часу, а потім сама вирішила прийти до нього.

- Можна? - я постукала у двері. У відповідь не почула нічогісінько, тому сама увійшла.

- Що ти хочеш? - суворо запитав Зак.

- Ти знущаєшся? Що я хочу? Пояснення за ці вчинки! Якого біса ти взагалі туди приїхав? Я не просила тебе вмішуватись в моє особисте життя! Ти мені ніхто і не маєш ніякого права так чинити!

- Помиляєшся, я твій наречний. - спокійно відповів хлопець, - А його взагалі не мало бути поруч з тобою. Ти моя і крапка. Я забороняю тобі з ним зустрічатися, затям це!

- Що це за безглузда ревність? Ми один одному ніхто. Ти не можеш забороняти мені цього. Я не твоя іграшка і не буду робити так, як ти ска...

У цей момент хлопець різко притягнув мене до себе і пристрасно поцілував, не даючи вирватися з його обіймів. Деякий час я навіть не знала, як мені себе слід поводити. Відповідати чи ні? Зрештою, я вс ж таки здалася і відповіла на поцілунок. Мушу визнати, що ніколи раніше такого не відчувала. До Зака мене цілував багато хто, проте те, що відбувалося зараз навіть пояснити було неможливо. У животі літали метелики і всі мої думки займав лише цей момент. Хотілося зупинити час, аби наш поцілунок тривав цілу вічність.

Ось, коли ми нарешті відірвалися один від одного через брак повітря, Зак сказав:

- Вибач, це було помилкою. Мені не слід було тебе цілувати.

Я вилетіла з його кімнати немов ошпарена, так нічого і не сказавши у відповідь. Хоча, що там було казати.. Тут і так все зрозуміло. Отже, він байдужий до мене, раз сказав, що це було помилкою. Тільки я одного не розумію: навіщо ж тоді була ця ревність і поцілунок? Навіщо було гратися з моїми почуттями? От тепер я чітко вирішила, що хай там як, а я почну втілювати у життя свій план. Якщо у мене усе вийде, а я точно знаю, що все піде за планом, то вже за декілька тижнів я повернуся додому і забуду про це все, як про страшний сон. Просто викину його з голови, ніби це був якийсь сон. Головне зараз - щоб він не зрозумів мої почуття до нього. Зробімо вигляд, що я добряче випила (хоча це так і було) і той поцілунок дійсно був помилкою.

Прокинувшись рано зранку, поки Зак ще солодко спав у своєму ліжку і ні про що не здогадувався, я вирушила до магазину, аби купити усе необхідне для свого плану..