Відчуття війни

Київська тиша тривала для мене недовго...

Київська тиша тривала для мене недовго.
Ранок прорізав сирени пронизливий виск.
Зникли омани. Реальність накрила раптово
Й каменем кинула душу піднесену вниз.

Вибух луною рознісся. Далеко від мене.
Звично вже слуху. Спадали додолу листки
Перші пожовклі з дерев. Видавалось даремним
Мріяти й жити у світі жорстокім такім.

Погляд, розпачливо кинутий в небо байдуже,
Раптом уперся у обриси бань золотих.
Храми Подолу. Правічна Софія. Незрушно
Й міцно тримається вічність на плечах у них.

Осінь надходить. Обсиплеться золотом кленів
Щедра данина жаданій майбутній весні.
Змовкнуть колись же і ці нескінченні сирени,
Й тиша повернеться знову у мрії і сни.

11-20.09.2026

Валентина Дрегваль

Подобається

#5174 в Різне
#1236 в Поезія

У тексті є: війна, надія, тривога

Відредаговано: 20.09.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись