Відчуття війни

Милуєшся в тиші на рясно заквітчаний світ...

Милуєшся в тиші на рясно заквітчаний світ
І віриш наївно, що в тебе попереду вічність.
Аж раптом новини, що знову десь стався приліт,
Й з світлини сміється малюк вже назавжди трирічний.
Від гніву безсилого зразу тьмяніє весна.
І білі пелюстки сльозами спадають додолу.
Їх чорним крилом зачепила нещадно війна.
Й здається, що втратам вже краю не буде ніколи.
Збираєш у жмені на скалки розтрощений світ.
Ці квіти тендітні і сонце в привітній блакиті.
Бо треба триматись. Бо вижити треба тобі.
Єдине життя своє все одно мусиш прожити.

08.04.2025




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше