Відчуття війни

Сон втікає від мене...

Сон втікає від мене. Не вірить оманливій тиші,
Що довкола лягла, щойно змовкли сирен зойки злі.
Десь на чорнім крилі ніч загрозу незриму колише,
Що у будь-яку мить грізно вдарить по сонній землі.
Ці тривоги нічні так виснажують тіло і душу!
У непевність глевку, мов в болото, загрузло життя.
Я ще поки жива. Я у світі цім вижити мушу,
Щоб в безсилі слова вкарбувати усі відчуття,
Всі жахи і весь біль. Всю обпалену змучену пам'ять.
Десь же є та межа, за якою уже не знести
Цей нестерпний тягар. Цю постійну покуту рядками,
Що, мов свідки на суд, до майбутнього мають дійти.

30.09.2024

Валентина Дрегваль

Подобається

#1940 в Різне
#463 в Поезія

У тексті є: війна, надія, тривога

Відредаговано: 21.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись