Відчуття війни

А вітер весняний...

А вітер весняний усе ще той самий
Легкий, легковажний чоло обвіва.
Йому ж бо байдуже, що сталося з нами.
Й на згарищах знову потроху трава
Почне проростати. І вишні розквітнуть
Тендітні і ніжні. Із чорних зіниць,
Де згасло назавжди вже затишне світло,
Задивиться, мабуть, лиш вічність на них
Незмінна й незрушна. Безтрепетний свідок,
Який все карбує, - і добре, і зле.
Чи є щось страшніше порожніх тих вікон
На чорних фасадах? А сонце все ллє
Тепло безтурботне на смерть і руїну,
А вітер все віє. А серце болить
За кожен будинок, за всю Україну,
За кожну війною обпалену мить.

18.03.2024

Валентина Дрегваль

Подобається

#1940 в Різне
#463 в Поезія

У тексті є: війна, надія, тривога

Відредаговано: 21.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись