Відчуття війни

І ніч, що вже здавалась ніби тихою...

І ніч, що вже здавалась ніби тихою,
І мирний сон, що сповивав чоло
В м'який солодкий спокій над повіками, -
Усе розбилось, ніби й не було...
Далекий грім і тихий дзенькіт жалісний.
Тремтять шибки. Сирен спізнілий виск.
Убита ніч стікає знов ненавистю
Із рваних жил. Аби лиш всі живі!
У скронях б'ється живчик птахом зляканим.
Аби без жертв. Аби лише без жертв!
Будинки темні тінями закляклими
Стримлять у небо, де шугає смерть.

23.09.2023

Валентина Дрегваль

Подобається

#1940 в Різне
#463 в Поезія

У тексті є: війна, надія, тривога

Відредаговано: 21.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись