Відчуття війни

Знов сирена несамовита...

Знов сирена несамовита
Роздирає світанок кволий.
В скалках тисяч шибок розбитих
Розлетілися змісти й долі.
Не зібрати уже докупи
Нам минулого. Не вернути.
Треба жити. Ощадно, скупо,
Але жити. Долати скруту.
Не здаватись на ласку долі,
Вперто в серці плекати мрії
На майбутнє. Я б вийшла в поле
Де волошки в житах синіють,
Наче очі дитячі чисті,
Не затьмарені ще бідою.
Де в повітрі бринить врочисто
Мирна тиша, щоб там з собою
Наодинці червоним маком
Заквітчати волосся, сиве
Від безсилля, жалів і ляку
Пережитих. Мені важливо
Відновити колишню віру
У несхитність і міцність світу.
Загубитись у світлім вирі
Серед сонця, колосся й квітів.

17.08.2023

Валентина Дрегваль

Подобається

#1940 в Різне
#463 в Поезія

У тексті є: війна, надія, тривога

Відредаговано: 21.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись