Відчуття війни

Як швидко тьмяніє...

Як швидко тьмяніє під сонцем палючим краса!
Вже й барви поблякли, і порохом зелень припала.
Лише недосяжну безкраю блакить в небесах
Безжалісне сонце липневе ніколи не спалить.
Аж очі вбирає. Бездонна, безжурна, ясна.
Над пеклом бетонним, налитим утомою й жаром,
Коштовним єдвабом розкинута, мов пелена.
До неї молитви палкі линуть, мов легка пара
Роси на світанні, зникають без сліду й луни,
Лишаючи тільки звабливу оману надії
Нарешті сховатись від спеки, від страху й війни
Десь високо, там, куди сни долинають і мрії...

15.07.2023

Валентина Дрегваль

Подобається

#1940 в Різне
#463 в Поезія

У тексті є: війна, надія, тривога

Відредаговано: 21.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись