Відчуття війни

Вночі задощило...

Вночі задощило. А вітер й до ранку не вщух,
Наповнивши нетрі камінні повітрям холодним.
Ловити обличчям краплини дрібного дощу,
Блукаючи містом порожнім, така насолода.
Тинятись без діла в полоні спокусливих мрій,
В примарах ілюзій. Втекти від суворих реалій.
Спочити від спеки. Згорнути всю пам'ять в сувій
І хоч на годину сховати цю важкість подалі,
Як наче немає ні втрат, ні страшної війни.
Ні згаяних шансів, ні років, даремно прожитих.
І найголовніше не чути тяжкої вини
За те, що самотня душа ще спроможна радіти.

09.07.2023




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше