Відчуття війни

Озивався мирним гуком грому...

Озивався мирним гуком грому
Травень. Щедро розливавсь дощем.
Місто спорожніле змокло вщент.
В сон хилила нездоланна втома.

Ніч спустилась. І вже звичним криком
Аж зайшлися рупори сирен.
Тиша знов розбилась об рефрен
Голосного гуркоту розривів.

Знов нещадним і сліпим залізом
Смерть хотіла сипатись з небес.
Мирний травень мов навіки щез,
Майже вбитий гуркотінням грізним.

Серце аж спинялося від жаху.
Ще у нас такого не було!
Та нарешті стихло. Відгуло
Довгою луною переляку.

Стало чутно, як вітає ранок
Безтурботна пташка за вікном.
Тиша ще здавалась тільки сном.
Паленів рум'янцями світанок.

Місто оживало звичним гулом.
Хоч би ще минулося без жертв!
Тіло від утоми мов чуже...
Оминуло. Ніч страшна минула.

22.05.2023

Подобається

#1940 в Різне
#463 в Поезія

Відредаговано: 21.11.2024