Відчуття війни

Десь у нетрях лісів ...

Десь у нетрях лісів вже прокинулись мавки.
Як їм спалося нині під гуркіт війни?
В завиванні сирен потьмяніли всі зваби,
Всі принади, всі квіти нової весни.
І сопілка не кличе вже співом солодким.
І обпалений ліс почорнів і принишк.
Лиш розгублені мавки блукають самотньо.
Поховались русалки на дні в глибині.
Перелякані злидні і ті повтікали,
Бо не мають охоти згоріти в хатах.
В чорну пащу війни кинута на поталу
Друга поспіль весна. Квіт її обліта
Сивим попелом мрій. Та калина розквітла
І наллється знов жаром, як літо мине
Поростуть рястом згарища. Й мавки на вітах
Колисатимуть тишу. Повітря хмільне
Знов наллється нектаром весняного чару
Й щебетанням пташиним. І ліс оживе.
Згине, зникне війна, наче чорна примара
На світанку. Й кохання розквітне нове.

07.05.2023

Валентина Дрегваль

Подобається

#1940 в Різне
#463 в Поезія

У тексті є: війна, надія, тривога

Відредаговано: 21.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись