Відчуття війни

Хіба чорних круків ...

Хіба чорних круків торік виглядали ми з вирію?
Страшну хижу зграю, що нищить нам гнізда й сади?
Щомиті чекаєш, що з мирного обрію вирине
Знов смерть і руїна на крилах кинджальних біди.
Сирен завивання нам тишу нещадно винищує.
Напружені нерви бринять, мов остання струна
На скрипці розбитій. І злякані тіні колишнього
В кутках напівтемних ховаються. Тільки дарма 
Страшити нас знову. Занадто багато вже втрачено
Саме наше завтра вже кинуто на терези
Навидимі долі. Та ми неодмінно побачимо
Веселку  у небі ясному опісля грози.

09.02.2023




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше