Відчуття війни

Холодна ніч. І без кінця тривоги ...

Холодна ніч. І без кінця тривоги.
Думки непевні, страх і самота
Доводять вже, здається, до знемоги.
Ти вже не можеш далі жити так.
Ти хочеш в тишу, де тепло і світло,
Де є вода у крані, й головне
Там навісного вже нема сусіда,
Який зчинив це лихо. Все мине,
І негаразди, й побутова скрута,
Й виснажливі тривоги по ночах.
Ти прагнеш більше вибухів не чути
Ніколи. Ти забути хочеш страх
Непевності. Та як позбутись болю
Цих втрат гірких? Як душу зберегти
На потім, задля миру і любові?
Ти мусиш жити, щоб перемогти.
Цю формулу, мов рятівну молитву,
Твердиш собі. Знаходиш ще снаги,
Щоб не боятись темряви. Щоб жити,
Бо надто світ тендітний навкруги.

18.12.2022

Валентина Дрегваль

Подобається

#1349 в Різне
#300 в Поезія

У тексті є: війна, надія, тривога

Відредаговано: 30.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись