Відчуття війни

Знову серце болить...

Знову серце болить. Знову квилить, мов зранена пташка,
Знов оплакує все, що зосталося там, в "до війни" - 
І сімейні світлини, й тендітні бабусині чашки,
Й дім, що досі беріг мої мрії дитячі і сни.
Все це вже назавжди. Незворотно змінилася дійсність.
І ніколи уже не постане колишнє з руїн.
Буде зовсім нове. Буде краще, можливо. І інше.
Зовсім-зовсім чуже. Доведеться зживатися з ним.
Я навряд чи вернусь у сплюндровані батьківські стіни,
В рідне місто моє, де колись народилась й зросла.
І все тяжче пече непростима фатальна провина:
Я прабабин рушник не забрала і не вберегла...

16.12.2022




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше