Відчуття війни

Холодна сутінь сповиває місто...

Холодна сутінь сповиває місто,
Закуте в острах. Та життя триває.
Вже спалахнуло вогників намисто
У вікнах. Десь крилата смерть шугає
В осіннім небі. Десь справля обжинки
Свої криваві. Безпорадно й тяжко
Душа карбує враження і вчинки.
І нишком прагне, мов маленька пташка,
У вирій мирних спогадів, у мрії
Полинути. Забутися. Заснути.
Тривожний день минає. Вечоріє.
Тривожна ніч спускається нечутно.

15.11.2022




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше