Відчуття війни

Яка лунка, яка прозора тиша...

Яка лунка, яка прозора тиша!
Дзвенить у вухах, мов тонка струна.
Десь угорі останній лист колише
Легенько вітер. Тільки навісна
Тривога нескінченна. Десь ракети
Безжально крають цю ясну блакить.
Безсила воля стиснута в лабетах
Страху глевкого. Тиша ж аж п'янить
Примарним миром. Сонним і застиглим
Заціпенінням осені. Змагає
Зимовий сон дерева. Все притихло.
В старезних вербах мавки спочивають,
Мабуть, на плесі, безтурботні, дивні.
В снах чарівних виття сирен не чутно.
І нескінченно тягнуться хвилини.
І душу огортає сивий смуток.

15.11.2022

Валентина Дрегваль

Подобається

#1936 в Різне
#463 в Поезія

У тексті є: війна, надія, тривога

Відредаговано: 21.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись