Відчуття війни

Блукаю містом...

Блукаю містом. Вже воно осіннє.
Бруківку застилає падолист.
А угорі така бездонність синя...
Не надивитись. Зовсім як колись

Тобі у вічі. Впитися блакиттю
Аж до нестями. Спрагло. Через край.
І відчувати, як несамовито
Впинається у серце виднокрай

Надміру мирний. Безтурботний. Звичний.
А десь за ним гуркоче грім війни.
З густого диму супить брови вічність.
Ні осені, ні літа, ні весни

Там не буває. Там кується воля.
Там ця блакить гартується вогнем.
А тут хмарки пливуть над головою
Пухнасті, білі, мрійні. Все мине.

І страх, і лихо. Вщухне біль і втома.
Здолаємо. Відстоїмо своє.
На жаль, не всі повернуться додому.
А небо буде все таке, як є.

05.10.2022

Подобається

#1940 в Різне
#463 в Поезія

Відредаговано: 21.11.2024