Відчуття війни

Я вже й забула...

Я вже й забула, як хропить плацкартний
Вагон опівночі на різні голоси.
Тісна полиця. Грубі простирадла.
Закриті щільно вікна, бо часи
Тепер у нас, що не до краєвидів.
Дзвінок тривожний спокій мов розтяв.
Десь знов прильоти. Я ж прямую в Київ.
Як до війни. Воно ж одне, життя...
Воно ж минає. Іншого ж не буде.
Не можна час обрать чи зупинить.
Я вірю в завтра. В перемогу. В чудо.
Хоч серце тяжко крається щомить.

23.09.2022

Валентина Дрегваль

Подобається

#1940 в Різне
#463 в Поезія

У тексті є: війна, надія, тривога

Відредаговано: 21.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись