Відчуття війни

Зловісним громом ...

Зловісним громом вибухає ніч.
Яка ж страшна ця невідомість чорна!
Дзвенять шибки. Тремтить усе в мені.
Десь доля важко крутить свої жорна
І меле долі. Людські і мою.
Всіх нас стирає в невагомий порох.
Хтось втратив дім. Хтось друга чи сім'ю.
Передранковий непроглядний морок
Панує скрізь. Сирени навісні
І мрії, й сни полохають щоночі.
Раптово ми прокинулись в війні.
І вже півроку, ледь заплющиш очі.
Здається, сон випорскує з-під вій,
Зникає десь в тривожному чеканні.
Як лячно часом поночі самій,
Коли сирени майже не змовкають!

10.09.2022

Валентина Дрегваль

Подобається

#1940 в Різне
#463 в Поезія

У тексті є: війна, надія, тривога

Відредаговано: 21.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись