Відчуття війни

Місто розпечене. Людна бетонна пустеля.
Небо мов згусток густого гарячого жару.
Серце спиняється майже в задусі пекельній.
Давні жалі обступають, як чорні примари.
Все аж бринить від суцільної млосної втоми.
Вуличний гамір нагадує гул канонади.
Мирну ілюзію раптом сирена судомить.
Знову тривога? Чи просто "швидких" кавалькада
Мчить через місто чиїсь пошматовані долі?
Вслід за весною в горнилі війни догоряє
Літо. У безвісті часу зникає поволі
Без вороття. Тільки лютий ніяк не минає...

31.08.2022

Валентина Дрегваль

Подобається

#1940 в Різне
#463 в Поезія

У тексті є: війна, надія, тривога

Відредаговано: 21.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись