Відчуття війни

Знов спогад...

Знов спогад. І тривожний і чудовий.
Доріг узбіччя, маком рясно вкриті,
Яскравим, наче свіжі краплі крові.
Раніш ніколи не було цих квітів.
Я ж достеменно знаю ці дороги,
Бо тридцять років вже його торую, -
Цей шлях назад, в мої юнацькі роки.
А маки справді вперше тут квітують.
Милуюся крізь бруднуваті вікна
Автобуса нежданою красою.
А десь у підсвідомості тендітно
Тремтить луна неспокою, якої
Я ще ніяк не можу пояснити.
Така краса і так чомусь лякає...
Я ще не знаю про криваву битву,
За ці степи розлогі і безкраї.
Я просто їду. На концерт і в гості.
Нема причини від тривоги мліти.
Передчуття. Важке. Гнітюче. Гостре.
Це ж просто маки. Безневинні квіти!

23.08.2022

Валентина Дрегваль

Подобається

#1940 в Різне
#463 в Поезія

У тексті є: війна, надія, тривога

Відредаговано: 21.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись