Відчуття війни

Знов світанок чорніший чорного...

Знов світанок чорніший чорного
Десь ракета шукає ціль.
Нахилитись до тебе, сонного,
І погладити по щоці.

Губи стиснувши, стримать повені
Слів і сліз. Їм ще буде час.
Все сказати, немов на сповіді,
Ніжним дотиком до плеча.

Прокидайся! Ходім до сховища!
Крає слух лиховісний гул.
Обійми. Розжени страховища,
Що уже підповзли впритул.

Надто лячно самій у темряві
Із розбитим війною сном
Невгамовні птахи на дереві
Й ті принишкли попід вікном.

05.07.2022

Подобається

#1936 в Різне
#463 в Поезія

Відредаговано: 21.11.2024