Реєстрація

Відчуття війни

Душа, мов востаннє...

Душа, мов востаннє, все прагне весни і краси.

Це все, що вціліло у світі, розтятім війною.

Цвітіння садів, плескіт хвиль і птахів голоси.

І ця жага вижити і залишитись собою.

Занадто багато вже втрат і розбитих надій,

Розтрощених міст і розстріляних спогадів милих.

Всі сльози застигли вже сіллю на кінчиках вій.

Не тільки волосся на скронях, - душа посивіла.

В зруйновані світі усе ще буяє весна.

Та рани людські заростають повільніше згарищ.

Я вірю' настане цей час. Закінчиться війна.

І будемо ми в мирні небі вдивлятись в Стожари.

Бажання загадувати знову, як зірка впаде,

Уже не завадить тоді комендантська година.

Нам треба дожити. Настане омріяний день,

І виборе волю навіки собі Україна!

17.05.2022

Валентина Дрегваль

Подобається

#1940 в Різне
#463 в Поезія

У тексті є: війна, надія, тривога

Відредаговано: 21.11.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше