Відчуття

Колись Альберт Ейнштейн сказав: "Життя - як керування велосипедом. Щоб зберегти рівновагу, ти маєш рухатися."  Кожного дня, кожної миті ми здійснюємо певні рухи які призводять до якоїсь мети, до певного результату, до результату який називається - Життя.
Що нас заставляє прокинутись вранці, або ж кожного дня йти на роботу, яка точно не принесе тобі задоволення. Ви скажете гроші? Так, можливо і гроші, але вся правда криється не в грошах, гроші нам дають тільки можливість для виконання певної мети, для досягнення мрії, або як у більшості людей, можливості прокидатися вранці.
Мене звуть Роман і я звичайний середньостатистичний хлопець який хоче досягти чогось більшого в цьому житті. Якби я був з коміксу Marvel я б був тією людиною, яка далеко не герой, і яку не можна назвати і злодієм. Я програміст. Більшість корпорацій називають мене просто -  "Джун". Це та людина, від якої не чекають великих досягнень, і в більшості випадків навіть не помічають. Якби я був злодієм, це б була хороша підстава для різних капостей, але ні....
 Кожного ранку я приходжу на роботу, і сідаю за своє робоче місце. Що мене найбільше бісить в роботі, це те, що власники ІТ фірм, корпорацій уявлення не мають, як і що робити. Це так як, народитися принцом в XXI столітті - тобі не потрібно вміти навіть тримати зброю в руках, але все ж ти, майбутній король.
Якби я зараз підійшов і в свого Директора запитав яким методом мені записати данні, то він можливо б і відповів - методом пальцями по клавіатурі. 
Ми всі вважаємо, що Марк Цукерберг - це велична людина, яка своїм розумом заробила мільярди доларів,  і кожному програмісту напевно б треба рівнятися на нього. Хм..Я бачу в ньому інше, але до цього ми повернемося пізніше.
Отже, я простий програміст з однією непростою здібністю. Мені кожного дня сняться ідеї які були б цікаві нашому світові, і які я б власноруч міг би втілити в життя. Ви запитаєте чому я ще не багатий і не знаменитий? А тому, що ідеї в моїй голові живуть тільки 24 години. Якщо я сьогодні почну неймовірний проєкт, то завтра він вже втратить своє майбутнє, і просто відкладеться в довгий ящик, до якого я напевно більше ніколи не повернуся, тому зараз перш ніж почати щось, я рахую години, за які я це зможу зробити. 
24 години занадто мало, для чогось великого і тому кожного дня я йду на роботу, яка не залишає мені іншого вибору, як закінчити на жаль не мій проєкт. 
Кожного вечора я приходжу з роботи і дивлячись на ноутбук я боюся його відкрити, тільки, через те, що в мене появиться ідея, яка уже з життєвого досвіду закінчиться нічим, і ще більше вб'є у мені особистість. Тому я  приходжу додому, готую їсти і лягаю спати.
[06:00] Я прокинувся. Кожного дня я прокидаюсь на годину раніше ніж потрібно, тільки для того, щоб обдумати "всі за і проти" сьогоднішньої ідеї, адже якщо цього не зробити, мені ці думки не будуть давати спокою цілий день, і будуть  заважати  робити ту роботу, за яку мені платять на жаль гроші.
Я все зробив, так як і кожного дня, я заставив себе думати, що це буде не актуально уже, що є можливо щось схоже, і для розвитку такого проєкту, потрібно немало грошей, який у мене немає.
Весь робочий день, мене не покидала думка про сьогоднішній сон. Я не міг ні про що думати, окрім цієї безглуздої ідеї.
Мені інколи хочеться бути схожим на інших, ось, наприклад на мого колегу, який сидить за сусіднім столом і весь час їсть. Я думаю у нього є тільки одне переживання в житті, це якби закінчилась їжа у його портфелі. Інколи мені стає цікаво якби там не було її, щоб він робив.
Я прийшов до дому втомлений, мені хотілося тільки одного, лягти спати, і щоб в моїх вухах перестала існувати безглузда ідея.
[06:00] Я відкрив очі. Дивне відчуття. Мій сон був, такий як вчора. Ще такого не було. Можливо це якийсь знак? Не знаю, я просто втомився себе слухати. Перший раз, у мене появилося бажання, щось завершити, але страх що я знову можу це кинути, не дав можливості відкрити ноутбук. 
Сьогодні я вийшов на пів  раніше, щоб мати час випити каву в офісі і поговорити з колегами, а більше, то порадитись.
По дорозі на роботу, навпроти мене йшов випивший чолов'яга який витягнув з кишені листок і дав мені його, весело промовляючи - "життя це рух, відчуй це ранком". На листку було написано - "Не розказуй нікому, просто почни!".