Будь мелодією мого життя.

Вони гарно провели сьогоднішній день
разом і вже почали збиратись на
дискотеку.Вожаті на честь завершення зміни
дозволили хлопцям переночувати сьогодні в
дівчат,але так щоб це залишилось в секреті.А
директор табору дозволив провести
дискотеку не як звичайно з 21:00-23:00, а з
20:00-00:00.Що було дуже неочікувано він
серйозного дядька,який не дозволяв навіть
сильно шуміти і не під час тихого часу.Тому
друзі дуже сильно зраділи такому
бонусу,вони любили дискотеки і не
пропускали жодну з них.
53
Вже на дискотеці вони танцювали і співали
як скаженні.Майже без відпочинку
витанцьовували під кожну пісню яку вмикав
їм діджей Рома.Він завжди вмикав те,що
просили діти і був для них другом.Тут
прийшов час вже відбою,друзі тихенько
пішли разом до кімнати дівчат і закрили
двері.Щоб ніхто не тривожив їх в цю
прекрасну ніч.
-Це реально остання ніч тут?Не хочу
прощатись з вами... ( С т е н )
-Реально,мені так тут сподобалось,але не
забувайте що ми всеодно будемо бачитись
кожних пів року,можливо і з'явиться
нагода,будемо частіше бачитись.До того ж у
нас вже є група в телеграмі.Будемо
спілкуватись по дзвінку коли захочемо!
( Н і к а )
-Це точно.Дівчтат,хлопці,маю пропозицію
попліткувати сьогодні до ранку.Як вам ідея?
( Т а я )
-Зрозуміла,дістаємо наші запаси смаколіків і
починаємо трапезу! ( М е л і с а )
54
Дівчата з хлопцями до світанку
обговорювали все що спадало на
думку,ділились різніми історіями та
секретами один з одним.Гарно проводили
час.Шуткували,сміялись,навіть в якийсь
момент хтось плакав, розповідаючи сумні
історії і просто насолоджувались цією миттю.
Потім вони вирішили зустріти світанок на
скелях біля моря,куди їх водила Марта.Звісно
ж в них задній вихід з табору якраз вів на
пляж.Скелі були не далеко від самого
пляжу.Ворота були зачинені.Тому їм
довелось перелізати через них.Вони
тихенько проникли за тереторію табору,і
побігли до скель ввімкнувши музику на
маленькій колонці Ніки яку вони вирішили
взяти з собою.Діставшись скель,вони сиділи
в колі,хто обіймався,хто сидів сам
закутавшись у пледі,хто співав,а хто просто
насолоджувався моментом.
Вони зробили купу спільних фотографій.І
серйозних і кумедних і разом і по
двох-трьох.Розстеливши пледи на піску вони
з криками і гучним сміхом забігли в море і
55
купались цілу годину.До підйому залишалось
дві години,всі ще спали.
І вони прийняли рішення вже повертатись у
табір,щоб їх ніхто не помітив і для того,щоб
встигнути передягнутись та зібрати речі
додому.Але коли вони вже вирушили до
задніх воріт табору,Стен взяв Мелісу за руку і
попросив посидіти з нею ще пів години
тут,на пляжі.Вона залюбки залишилась.Сама
не хотіла щоб ця мить завершувалась.
-Міс,хотів подякувати за час проведенй
разом.
-Ти чого?Це я повинна дякувати тобі за все
що ти зробив для мене.Ти і інші дали мені те
відчуття щастя,яке я так давно шукала і
чекала.Ось воно і прийшло,і це все завдяки
тобі.Дякую Стене.
-Хах,ти помиляєшся Міса.Це все завдяки
тобі.Ти була собою і дозволяла проживати ці
дні наповну.Саме ти змогла дозволити собі
відчути це все.Можливо ми і допомогли тобі
в цьому,але ми були лише поруч з тобою в ці
моменти.І просто давали підтримку тоді коли
було важко.
56
-А знаєш,ти правий.Якби я не дозволила собі
бути собою,цього всього б не було.
Але я всеодно вдячна тобі за те що ти
доказав мені,що не потрібно прикидатись
для того щоб бути ідеальною.Ніхто не
ідеальний і у всіх є свої мінуси.Проте не
потрібно віддавати своє життя в чужі руки і
жити для когось.Я наврядчи зможу
залишитись такою і в повсякденному житті і
скоріше за все повернусь до звичного для
мене образу.Но саме з вами я завжди буду
собою.
-Міса.
-Що? Ти чого так дивно дивишся на мене?
-Відчуй музику свого життя.
-Що? Що ти маєш на увазі?
-Відчуй музику свого життя.Живи
так як цього захочеш ти,а не
інші.Слухай улюблену
музику,вдягайся так як хочеш цього
ти.Не бійся не оправдати чужих
57
надій.Побудуй свої надії та цілі на
своєму відчутті життя.Живи
відчуттям свободи та абсолютного
контролю над собою і своїми
діями.Відчувай кожну ноту пісні
всім своїм тілом.Відчувай кожну
мить так,ніби сьогодні твій
останній день.Отримуй насолоду від
того чим ти займаєшся.Просто будь
собою завжди.Будь ласка.Я не хочу
втратити ту Місу яку я
зустрів.Справжню,вразливу,кумедну,
безмежно вродливу та щасливу
дівчину.Яка отримувала кайф від
кожної своєї дії і навіть не думала про
те,що подумають про неї.Ти маєш
настільки особливий вайб,що після
зустрічі з тобою мені хочеться
взлетіти високо над хмарами.
Ти вразила мене.І не тільки
мене.Залиш цей чудовий вайб.Поруч з
58
тобою не стає спокійно.Поруч з тобою
в середині проходить буря від
змішаних почуттів.Я ніколи не
почував себе так поруч з кимось.Це
відчуття назавжди залишиться в
моєму серці.Ось за це я і дякую тобі.
На секунду я перестала дихати.Я не знала як
реагувати в цій ситуації.Мені сказати дякую?
Промовчати? Посміхнутись? Що мені
зробити...І тут мозок відключається.Тіло та
почуття взяли контроль над мною на себе.Я
не встигла і прийти в себе після таких слів,як
я розумію що по моїх щоках пішли
сльози,але це були сльози щастя,не
болю.Між нами не залишається жодної
відстані,наші губи злилися в поцілунку.Мої
пальці ковзнули по його спині притягуючи
ближче до себе.Серце почало настільки
сильно калатати,що вискакувало з
грудей.Світ затих.Ми стояли на березі
прозорого,синього моря на фоні світанку.Ц я
м и т ь б у л а н е з а б у т н ь о ю .
Він обережно поклав руки мені на
талію,скорочуючи між нами й без того
59
крихітну відстань і я відчула стук його
серця.Він легко посміхнувся крізь поцілунок
не відпускаючи мене ні на мить від себе.І тут
я зрозуміла сенс його слів.Голова була
повністю пуста.Я не думала абсолютно ні про
що і дала волю тілу говорити за мене.Коли
вже я почала повільно відсторонюватись від
нього,він взяв мене за руку і з посмішкою
потягнув у море.
Трішки поплескавшись у воді ми без жодного
слова вирішили йти назад до табору.В нас
залишалась всього година для того щоб
зібрати речі та встигнути висохнути після
води.
Вже в кімнату я зайшла з дурноватою
посмішкою,сяючи від радості і мовчки пішла
передягатись у ванну.Дівчата не одразу
зрозуміли що коїться,проте з моїм
нервовим,але постійним сміхом все ж
зрозуміли що сталось.І самі почали сміятись
з мене.Ця ситуація здалась мені доволі
смішною,тож невдовзі суха і щаслива
вийшла з ванної і почала розповідати що
сталось дівчатам.Вони були раді за мене і
Стена,тому,що ще з першого дня замітили
60
якусь хімію між нами.І самі намагались нас
звести разом.То залишуть “випадково” нас
удвох,то спеціально в конкурсах та заходах
поділяться на пари і з тупими усмішками
будуть дивитись на нас.От була ситуація на
конкурсі “Найкраща пара табору”
.І потрібна
була пара з нашого загіну.Ми взагалі навіть
не думали добровільно йти,соромились.Але
завдяки голосуванню наших любих друзів
нам довелось брати участь в цьому конкурсі.І
ще й ми змогли виграти.Ми працювали і
виконували завдання як справжня пара і в
нас все чудово виходило з першого разу.В
нас вийшло зійтись і без їх допомоги.Ну
можливо трішки тільки).Єдине за що я
почала перейматись,це за те як ми зможемо
зустрічатись на відстані.Хоч ця відстань і не
дуже велика,все ж вона є.Я не переживала
по поводу того що ми мало знайомі,чи по
поводу того що буде далі.Вирішила залишити
ці проблеми для майбутньої себе,а зараз
просто насолодитись моментом.
Можливо ми і не так довго знайомі,но
знаємо ми один про одного все.Він став для
мене тією опорою якої мені не вистачало.
61
В нас вийшло дуже швидко зблизитись і
навіть прожити не звичні ситуації
підтримуючи один одного.Звучить дико,але в
ц ь о г о х л о п ц я в и й ш л о м е н е з а ч е п и т и . І я
відчула до нього щось більше чим дружня
любов.Я відчула те,що хочу бути поруч з
ним.Хочу переживати його емоції разом з
ним.Відчувати дотики його рук до мого
тіла.Відчувати його тепло і почуття в мою
сторону.Я люблю його.
Чемодани зібрані,їжа в дорогу лежала в
портфелях та сумках які вони взяли з
собою.Автобус рушив з місця.Меліса сиділа з
Стеном,Ноель з Нікою,Рей з Таєю,Лана з тим
хлопцем з іншого загіну,Еміль з хлопцем вже
з нашого загіну з яким вони теж
подружились.Меліса заснула на плечі Стена і
Стен ніжно відповів їй взаємністю,поклавши
свою голову на її.Їх всіх везли в місто Стена і
Лани,де і відвозили в табір спочатку.Дорога
до дому була спокійною.Перші 3 години
йшов дощ за вікном.Що додавало ще
більшого смутку через розставання з
друзями і водночас ще більшого вайбу
цьому особливому дню.Стен і Меліса після
ситуації на пляжі так і не говорили.Вони
62
насолоджувались один одним.Та і Меліса
майже одразу заснула.Хахаха.
Але коли вона прокинулась,все ж Стен почав
розмову першим.
-Міс,люблю тебе.
-Ой ну все,не змушуй мене червоніти.Я теж
люблю тебе.
-За вікном йде дощ,ми їдемо з табору
додому,не думаєш що сьогодні особливий
вайб?
-Взагалі..Так.Все стало відчуватись зовсім по
іншому,чи ти про щось конкретне?
-Меліса Девірсон,ти дала мені відчуття
комфортну та абсолютного поєднання усіх
можливих емоцій в щось одне.Щось що
говоре про те наскільки ти особлива.Я
сьогодні попросив тебе відчути музику свого
життя,пам'ятаєш?
-Та звісно пам'ятаю..
На моїх щоках з'явився помітний
рум'янець.Я зрозуміла що зараз буде.Чомусь
мені так сильно хотілось почути ці слова
63
саме від нього.Не від любого зустрічного
тільки через те що “всеодно хто,головне що
це відносини”
.А від того хто кожного дня
тихенько сидить в моїх думках і ні на одну
секунду не виходить з них.І зараз він нервово
тримає мої руки і заглядає прямо в
душу.Настільки серйозного погляду Стена я
не помічала ні разу.Тут я зрозуміла що мій
мозок знову ніби відключився і тіло почало
говорити за мене.Я так крепко зжала його
долоні що почула тихенький хруст його
кісток.Серце знову почало вискакувати з
грудей,а дихання помітно стало важче.Була
лише одна думка.Скажи це.Я чекаю цих
слів.Давай!
-Спочатку я хотів,щоб кожна нота цієї пісні
нагадувала тобі,наскільки прекрасним може
бути життя.
Він опустив голову та погляд.Я затамувала
подих.
-Але зараз все ж впевнився в тому,що...Для
мене ця музика почала звучати твоїм ім'ям.
-Сте..
64
-Тож,чи дозволиш ти мені називати тебе
мелодією мого життя?
-Стен..
Момент який почав жити сам по собі.Вона
притягнула його за комір світшота в якому
був наш Стен і їх губи знову злились в
чарівному поцілунку.Ось так просто та без
слів Меліса дала відповідь на такі зворушливі
слова.Вона відсторонилась від
нього,посміхнулась.Стен ніжно завів руку за її
волосся,легко притянув до себе торкнувшись
її шиї і послідував ще один зворушливий та
настільки ніжний поцілунок..Вони забули про
відстань між ними,про те що вони сидять в
автобусі повному людей,про те що збоку них
сидять в повному шоці в перемішку з
радістю за друзів Ніка та Ноель.Хоч вони і не
почули слів після яких відбулись
поцілунки,але вони точно знали,що тепер у їх
компанії з'явилась нова прекрасна
пара.Перша.Поки що)