Знайомство.

Ну що ж...Почалось все з дівчини яка
пережила багато чого.З неї знущались в
школі з першого класу.Після того як вона
досягла згоди батьків на перевод в нову
школу у 6 класі, її життя стало хоч чуть
краще,проте глузування припинились
ненадовго.В 8 класі все повернулось як було,
з новими людьми.Але вона вже була не тією
маленькою дівчинкою яка після глузувань
тікала і плакала під сходами,хоч в неї і не
сильно виходило,але вона як могла все ж
давала відпору.

2

Це не сильно допомагало,але з кожним днем
вона ставала ще сильніше.І в неї
вийшло.Вона знайшла спосіб помиритись з
однокласниками,зустріла чудового хлопця,з
яким була рік у стосунках і розійшлись через
заборони його батьків,але це все коштувало
їй підстави однокласниці. В її голові була
лише думка "або тебе, або ти інших"
. Вона
знала що вчиняла з нею погано,але відчуття
того що з тобою усі дружать,підтримують і
люблять дуже вчухало відчуття провини
перед цією дівчинкою.
Все ж після випуску зі школи з 9-ого класу
вона розсварилась з друзями,для неї це був
дуже темний період.З якого вона дуже довго
і важко, але вибиралась.І саме з цього
моменту починається наша історія.Вона
вступила у коледж.Знайшла нових чудових
друзів,де вона змогла розкритись людям з
нової сторони.де ніхто не знав її минулого і
не тицяв у неї пальцями,де вона проводила
довгий час у самокопанні,і все ж вона
змінилась.Дуже.Отже знайомтесь.
Меліса Девірсон.

3

Сьогодні я знову прокинулась з думкою того
що я не досконала.Що все,що роблю немає
ніякого значення і ціни.Мої досягнення в
спорті,в гітарі,в малюванні і вивченні мови
просто пустощі які абсолютно нічого не варті.
Але вже час збиратись в коледж.Сьогодні
всього 3 пари:моя улюблена
географія,англійська мова та
література.Люблю ці предмети і викладачі
класні і самі предмети цікаві,не те що
математика чи хімія.
Шкода що у нас не можна вибрати вивчення
якоїсь мови на вибір,я би вибрала іспанську
чи японську.Хаха,завжди мріяла побувати і
там і там.Особливо після перегляду
іспанських фільмів та японських аніме.І під
час всіх цих думок мені потрібно встигнути
зібратись та доїхати до коледжу,а то як
завжди запізнюсь і буду стояти червоніти
перед викладачами.
Меліса приїхала до коледжу,привіталась з
подругою Веллі,з Деном та Ліззі.Вона сіла
разом з Ліззі, Ден сів з Веллі.Вони всюююю
пару обговоювали чергові Велінні
посиденьки з компанією її брата.

4

-Веллі ти серйозно?В тебе одна історія краща
за іншу!
-Я не винна в тому що у мене насичине
життя.Радійте що у вас є ходячий
серіал!Хахаха
-Ну тут ми всі згодні з тобою,мовить Ден
слухаючи ці всі історії про чергові
бійки,аварії та прогулки.
Я завжди була здивована тому як Веллі
проживає своє життя.Я теж би хотіла саме так
як вона...навіть ні,не так як вона,а як в цих
всіх іспанських фільмах.В клубах,на гонках,на
цих усіляких прогулках.Вони всі там
щасливі.Мені до такого відчуття ще
далеко.Хоч і в колишній моїй компанії щось
схоже було,але відчуття свободи та щастя
якого я так сильно прагну,я так і не змогла
відчути.Скільки часу вже пройшло після того
як я змінилась,змінила погляди на життя і
взагалі змінила все своє життя,відчуття яке я
так довго і відчайдушно намагаюсь досягти,я
не відчула ні разу.Шкода.Можливо коли я
стану ідеальною як я цього хочу, зможу
відчути себе щасливою і достатньою.Але як
доля розпорядиться мною,так і буде.
 

5

І так було з дня в день.Одне і те
саме-пари,тренування,змагання,прогулки,по
дорожі.Але Меліса ніяк не могла знайти своє
це "щастя" яке вона побудувала в своїй
голові.Це був прекрасний сценарій того як
вона на якійсь вечірці з друзями
танцює,співає а потім вони до самого
світанку гуляють на берегу якогось моря.І ще
купу інших "гарних" сценаріїв були в її
голові.Меліса з кожним днем все більше і
більше заганяла себе у пастку видуманого
щастя,і з часом вона тільки розчаровувалась
від цієї сірої картинки світу.Вона ще більше
заганяла себе в думки.Почала закриватись
від людей тому що ніхто не оправдовував її
очікувань.І після цього всього сталось те,чого
вона так сильно боялась.Веллі та Ден почали
дуже сильно віддалятись від неї.Він
познайомив її зі своїми друзями,і вони
почали проводити час лише в
чотирьох.Дівчина розгубилась і почала
намагатись повернути колишню іскру
дружби,хоч і ця дружба була зовсім не тією
яку вона собі уявляла.
 

6
 

-Веллі,що коїться між нами?Чому ти так
сильно віддалилась від мене?
-Та не віддалилась я,просто трішки більше
часу стала проводити з хлопцями,що тут
такого?
-Ні Веллі,це не "просто стала проводити
більше часу" ти ніби навмисне робиш мені
боляче тим що витрачаєш весь свій час на
них,про мене ти ніби забула зовсім!
-А ти не робиш нам боляче?Ти сама
відсторонилась від нас.Ти знову вітаєш в
своїх тупих мріях і навіть не помічаєш все те
що ми робимо для тебе.І не тільки ми.
Тут я зрозуміла що дружбі кінець.Я звичайно
була готова до цього,але чомусь на душі
стало боляче.Її слова дуже сильно встрягли в
моїй голові.Я дійсно задумалась про це.І
правда...постійно лише живу в мріях та
очікуваннях чогось.Вони стільки всього
робили для мене,а я лише розчаровувалась
від того що вони не оправдовували моїх
очікувань.Але вони і не зобов'язані цього
робити.Чи не так?Я знову розчарувала усіх
близьких.Зробила боляче.