Глава 22. Епілог.

І знову привіт! Я все ще той самий Деббі, з яким ви познайомились на початку цієї книги. Хочу подякувати вам за те, що були поруч зі мною, весь мій непростий шлях. Ви спостерігали, як зі мною відбулись внутрішні, кардинальні зміни. Від звичайного хлопчини, який боявся труднощів і більше любив їх уникати, ніж вирішувати, вважаючи, що цим я зроблю більше добра, ніж зла, а не діяти більш активно, до впевненого в собі чоловіка, що навчився приймати найнепередбачуваніші повороти долі, зрозумів всю цінність справжніх, вірних друзів. Хоча раніше, я вважав, що бути закритим від всього світу, відстороненим одинаком, саме те, що мені потрібно, до кінця мого жалюгідного життя.

Перш, ніж попрощатися, я хочу з вами поділитись всім тим, що ж все-таки з нами відбулось, після повернення з Німеччини.

Ми всім кланом, як і планували, влаштували загальну відпустку. І з кого ж мені почати розповідь, як не із самого себе? 

Коли я набрався сил і вилікувався, активно продовжив своє навчання в області магії і вже насолоджуюсь відмінними результатами власної роботи. Після того, як я перебував на межі, між життям та смертю, моє духовне я, що з'являється мені, в образі білого дракона, якому я вже встиг дати і'мя Шустрик, постійно допомагає мені розширювати свій магічний потенціал. Завдяки йому, я тепер краще і легше проживаю своє перебування у світі духів, без страху, що можу залишитись там назавжди.

Дідусь Селім, пані Ора та Дуглас, були першими, після нашого повернення, хто проявили свою ініціативу повернутись до власного дому. Щоб швидше набиратися сил, для нових звершень.

Лея вирішила дати собі другий шанс на нормальне життя. Зі свого спадку, що залишив їй Рагнар, вона відкрила крамницю власного одягу, якій віддає всю себе, а також, багато часу проводить із маленькою Астрід, яку тепер, після оформлення документів, спокійно може називати своєю донькою. Освальд зняв з Леї прокляття і більше її не турбували жодні проблеми пов’язані зі здоров’ям.

Щодо Астрід, яка жорстоко втратила батьків, тепер, вона живе новим і щасливим життям, сповненим людей, що її дуже люблять, цінують і балують. 

Коллан відкинув всі свої страхи і нарешті зробив пропозицію Наомі. За допомоги тієї сріблястої заколки Роланни, яку мені дав Лоарт. Я вважаю своє серце занадто черствим для любові, тому, мені не було кому її дарувати. Коллан цілком серйозно розраховував на відмову і бачили б ви його обличчя, коли Наомі погодилась! Ми тепер, називаємо цей вираз обличчя, "ошпарена качка". Відразу після цього, вони разом вирішили відправитись до Кенії. На жаль, я помітив, а на це було важко не звернути увагу, що звичка влаштовувати словесні баталії, в них все ще залишилась, але я вирішив не витрачати на це свої нерви, бо прийшов до висновку, що мабуть, їх це влаштовує, раз вони це не змінюють. Не всі закохані бажають позбуватися гострого перцю в приготуванні страви під назвою "стосунки".

Що з приводу нашого найбільш суперечливого персонажа, Освальда? Ми провели збори клану, на яких він сам, особисто проявив ініціативу, відмовитись від всіх своїх магічних здібностей. Потім, він зізнався у всіх скоєних ним злочинах, що були направленні проти нас. Так як, перед цими зборами я був вже остаточно затверджений, як новий лідер клану Ашерів і мав далеко не останнє право голосу, щодо вирішення його долі. Я вирішив дати йому ще один шанс і право на свободу. Ви можете зі мною не погодитись і оскаржити моє рішення. Освальд дійсно зробив багато поганого. Та хіба я був би мудрим керівником, якби на зло, відповідав злом? Знову кинути його у в"язницю і скалічити йому життя, коли він вже майже за крок до виправлення свого шляху? Чи засудити його до смерті, коли Освальд вчинками, а не словами довів, що прагне змін на краще?

На захист Освальда, також стали всі, хто брав участь у знищенні кристалів. Навіть, Лея заступилась за нього. Але на жаль, нас так і не підтримали всі інші учні клану. Занадто вже погану репутацію він собі напрацював. Тому, ми командою почали допомагати відновлювати, або, я б краще сказав, що створювати йому добре ім'я. Освальд спокійно прийняв покарання, магічних сил в нього дійсно більше не було. Але він не засмутився, а навпаки, був дуже щасливим. Особливо, коли я запропонував йому стати викладачем у створеній мною школі світлої магії, де і проявив себе там дуже добре.

З приводу того, як все склалось у Ханни. На відміну від Освальда, тут я відстояв її право на власний дар на сто відсотків, але від клану, як зрадницю мав відлучити. Тому, після повернення, вона ще декілька тижнів пролежала у лікарні, а завдяки талановитій роботі Наомі, вона швидко одужала і відправилась в Японію, щоб завершити деякі справи. А коли повернулась, вийшла заміж за Освальда і тепер, вони чекають на першу дитину, хоча оракул напророчив їм не менше трьох. 

Містер Сао, зараз багато працює в Японії і повертатись не планує. Звісно, він прийняв Освальда, як законного чоловіка своєї доньки, але так і не змінив свого відношення до нього. Воно все ще залишилось дуже холодним і відстороненим. Та здається Ханну і Освальда це мало турбує. Нарешті вони вільні від всіх тяжких ланцюгів, що заважали їм бути щасливими, тому ще додам про них декілька слів про те, що вони будують свій дім.

Лея, як і обіцяла, почала частіше дарувати Лео вихідні дні, щоб той проводив час зі своєю сім’єю.

А Есхар, ну що про нього можу сказати, він непогано навчився відбивати мої гострі зауваження, а я не встигаю придумувати нові, бо маю купу справ.

Сподіваюсь нікого не забув? Точно, як завжди! Стіві! В нього все добре, я б сказав більше ніж супер. З приводу того, що я постійно невідомо куди зникав, я переконав його, що то був просто мій розіграш і більше він не мав такого сильного бажання запрошувати мене кудись на спільні поїздки та і взагалі кудись запрошувати. Ми рідко спілкуємось, воно і не дивно, але при кожній зустрічі, він завжди відмічає те, що я став набагато живішим під час розмови, а не як минулий Деббі, тонув у своєму захисному панцирі.