Глава 20. Трансформація.

-Не хотілось би тебе засмучувати Деббі, але я дійсно не знаю жодного закляття, яке б могло відправити цих злісних слуг Бальтазара назад! - Казала пані Ора, відбиваючись від тіні. Наші сили поступово починали вичерпувати себе і я вже починав хвилюватись не на жарт, бо не мав жодного запасного плану.

Освальд дочекався потрібного моменту, щоб перевершити всіх ефектом неочікуванності. І йому це вдалось. - Коллане, малюй коло! Швидко! - Після цих слів, він розкидав чарівний пил з мішечка. Це дало нам додатковий час.

Всі вороги, крім Бальтазара, який виглядав абсолютно байдужим до всього, що відбувається, були виведені з бойового строю. - Цікава колаборація у вас вийшла! Зрадник. - Бальтазар уважно подивився на Освальда. - Що планував знищити клан. І маги з клану, що хотіли знищити зрадника. І тільки спробуйте мені після цього заявити, що я нічого доброго не роблю. Я став тим більшим злом, що об’єднав менше, із таким-собі, якщо чесно добром. Я не боюсь твоїх фокусів Освальде! Я стільки років чекав на цей день, що ніхто не має право, позбавляти мене цього щастя! Деббі, я переміг! - Після цих слів, Бальтазар проткнув мене мечем, що дало йому змогу вселитися в моє тіло. Я не з самого початку зрозумів, що відбувається. Лише запитання в моїй голові підказували, що не все зовсім так, як має бути. Чому тут так шумно? Чому мене ніхто не помічає?

-Деббі, нііі! - Закричала пані Ора і підбігла до мене. Весь цей час, я був просто стороннім глядачем, що ніяк не міг вплинути на ситуацію.

-Ваші чари марні пані Ора. Облиште його, принаймні зараз. Ми вже йому нічим не допоможемо, якщо він сам цього не зробить!

-Що ти знаєш Освальде, чого не знаємо ми? - Пані Ора з викником подивилась на нього, чекаючи вдповідь.

-Я міг це передбачити, тому знаю, що буде далі. Цього можна було б уникнути, але Бальтазар випередив нас. Зараз почнеться боротьба між духом Деббі і духом короля. Головне, щоб Деббі витримав натиск. Якщо він виявиться сильнішим, то переможе і той відправиться у свій вимір. Коллан, намалював те що я просив?

-Так, Освальде, залишилось прочитати закляття!

В цей час, містер Сао несподівано скривив своє обличчя від болю і впав на землю.

Дуглас підбіг до нього. - Містере Сао, що з вами? Тримайтеся, ви, мабуть, дуже виснажені! 

-Серце, мені болить серце, в правій кишені, мають бути мої ліки.

Я спостерігав за всім, що відбувається, ніби дивився якийсь трешовий фільм. Я був окремо від всього. Пані Ора продовжила активно зупиняти кровотечу із моєї рани, незважаючи на свлова Освальда, що це не допоможе. Дуглас всі свої сили кинув на порятунок містера Сао. Найдивнішим для мене було бачити Коллана і Освальда працюючих разом. Не відразу, але поступово, картинка, яку я бачив, почала змінюватись. Мене почала огортати темрява. І зовсім скоро, я опинився абсолютно один, серед повної пустоти. Куди ж тоді подівся Бальтазар? Не потрібно було задавати це питання, адже чекати на відповідь, довго не прийшлось.

-Ти занадто багато жартував про мене. Казав, що я товстий. Знаєш, ця людська форма дійсно занадто тісна для мене. Хочу, щоб ти побачив моє справжнє обличчя! - Після цих слів, я побачив, як на моїх очах він почав перетворюватися на гігантського, бридкого, чорного кольору хробака. - Що ти тепер скажеш Деббі? Хочеш і далі кидати в мене жарти про те, що я великий? Скоро ти дізнаєшся, як це бути з'їденим!

Сказати, що я перелякався, це не сказати нічого. Я розумію, що в цій книзі я маю бути людиною гідною звання супергероя і все таке, але з впененністю можу заявити, що тут, за мій переляк, мене можна цілком пробачити. Не кожного дня таке шоу бачиш. Допомогло мені заспокоїтись саме те, що я і так останнім часом пережив достатньо цікавих, для моєї звичайної психіки подій, тому я вирішив, що, додаткова пригода, в скриньку моїх спогадів мені не завадить. Особливо, коли діватись нікуди. Це допомогло швидко адаптуватись і прийняти це все, як нову гру, ніби я потрапив у мортал комбат. Усвідомлення абсурдності ситуації, викликало в мене нервовий сміх. Це не міг не помітити і Бальтазар.

-З тобою точно все добре? Чи ти смієшся, бо вже остаточно з’їхав з глузду від побаченого?

-Якщо тобі дійсно цікаво Бальтазаре, я розповім. Мені просто стало смішно, як тільки я побачив тебе в новому амплуа, тому що твій зовнішній вигляд наштовхнув мене на запитання, чому більшість босів в комп'ютерних іграх зазвичай такі товсті? Цікаво, який приз на мене чекає за мою перемогу? Незважаючи на те, що я знову за крок, від того, щоб мене вбили і в цей раз, от прямо занадто небезпечно, я не можу припинити жартувати з твоїх невдалих спроб мене залякати. Спочатку, я звісно відчув на собі всі відтінки страху, немає сенсу брехати. Але знаєш, дивлюсь на тебе і думаю, що цей образ вдало підкреслює твою індивідуальність. Якби не твоя неймовірно негативна і зла енергетика, я б міг назвати тебе красунчиком.

Поступово, всередині мене, почало зароджуватися протистояння. Тепер, вже за право жити у цьому світі. Тим часом, Освальд встиг вдало відправити слуг Бальтазара назад, прочитавши спеціальні заклинання. Як тільки, всі тіні потрапили в створене Колланом коло, воно зникло разом з ними.

-Пів роботи зроблено. Одна серйозна проблема вже позаду. Як я вже казав, зараз все в руках Деббі. Але і ми не будемо стояти осторонь, бо все-таки є дещо, що ми можемо зробити. - Після цих слів, пані Ора стала виглядати більш жвавою. - Енергетика стародавнього привида, може бути неймовірно руйнівною для Деббі, навіть, для такої світлої душі, як в нього. Тому, нашим головним завданням зараз, буде створити для нього позитивне, енергетичне поле, для підтримки його сил. В першу чергу, нам всім потрібно стати біля нього і взяти один одного за руки. Проблема в тому, що для такого могутнього ритуалу, нас занадто мало. А моя енергетика в собі несе більше негативний заряд, ніж позитивний, хвилююсь, що може й не вийти.